Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2023 р. № 2033/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що мав у власності два об’єкти нежитлової нерухомості (виробничий будинок «» , площею кв.м та Виробничий будинок «» літ. , площею кв.м). З урахуванням змін, внесених рішенням «      » міської ради від , яке набрало чинності з «    », всі будівлі поділено на сім груп:

1. Будівлі готельні.

2. Будівлі офісні.

3. Будівлі торгівельні.

4. Гаражі.

5. Будівлі для публічних виступів.

6. Господарські будівлі.

7. Інші.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. До якої з цих семи груп треба віднестивказаніплатником податківбудинки?

2. Заякіподатковіперіоди, згідно з Кодексом, може бути виписанеподатковеповідомлення-рішення про сплатуподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщовонобуловиписане 01.02.2022?

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 Кодексу (п. 266.10 ст. 266 Кодексу).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п.266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі.

ДержавнимкомітетомУкраїни по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затвердженоДержавнийкласифікаторбудівель та споруд ДК 018-2000 (далі – ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевоївиконавчої та законодавчоївлади, фінансовими службами, органами статистики та всімасуб’єктамигосподарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з обліковими даними «                                                                     ».

Щодо будівель нежитлової нерухомості – майстерень, такі об’єкти нерухомості можуть бути віднесені до підрозділу «Будівлі нежитлові» групи 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промислові».

Водночас будівлі нежитлової нерухомості – фруктосклади мають бути класифіковані залежно від функціонального призначення таких будівель.

Крім того, з метою спрощення ідентифікації та правильності класифікації об’єктів нерухомості платникам податків – власникам такої нерухомості рекомендовано звертатися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, аборозробника ДК 018-2000, уповноваженого в установленому порядку надавати роз’яснення щодо його положень.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 Кодексу).

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.