Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2159/ІПК/02-32-04-02-12

Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податку), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки.

Товариство без надання інформації щодо наявності оформлених та зареєстрованих у визначеному законодавством порядку прав на земельну ділянку (далі – Ділянка), а також на нерухоме майно, розташованого на Ділянці (далі – Майно), частину якого надає в оренду (найм, позичку) іншим суб’єктам господарювання, посилаючись на підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу, запитує про: 1) порядок справляння Податку за Ділянку, 2) умови, які мають бути визначені договором оренди (найму, позики) нерухомого майна та 3) можливість уточнення податкових зобов’язань за період з 01.04.2022.

Щодо питання 1 та 2

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині Податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (абзац 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу).

Отже, у платників єдиного податку третьої групи, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати Податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець).

Таким чином, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики), не визначений, Податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (пункт 284.3 статті 284 Кодексу).

Для коректного застосування преференції, визначеної підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог пункту 286.6 статті 286 Кодексу – пропорційно тій частині площі нерухомого майна, що передані в оренду (найм, позику). У такому випадку Податок нараховується пропорційно тій частині площі нерухомого майна, що передані в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

З огляду на викладене та з метою уникнення ризиків, пов’язаних з обчисленням податкових зобов’язань із Податку, договір оренди (найму, позики) нерухомого майна має містити розрахунок пропорційності, за яким визначено розмір земельної ділянки, що передається в оренду з нерухомим майном, розташованим на такій земельній ділянці.

Отже, звільнення, передбачене підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу, поширюється виключно на площу або частку Ділянки, що використовується Товариством для провадження своєї господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).