Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.07.2023 р. № 2111/ІПК/99-00-07-04-01-06

 Державна податкова служба України розглянула звернення
ТОВ (далі – Товариство) (далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Товариство є кур’єрською службою та планує здійснювати діяльність з доставки товарів, придбаних кінцевими споживачами (далі – «Клієнти») в мережі гіпермаркетів, супермаркетів, магазинів біля дому (надалі – «Товари» «Магазини») іншого суб’єкта господарювання (далі – Продавця») дистанційно, шляхом замовлення через веб-сайт.

Продавець буде здійснювати діяльність з реалізації Товарів Клієнтам за замовленнями, оформленими через Сайт, в свою чергу Товариство окремо буде надавити Клієнтам послуги з доставки Товарів, придбаних Клієнтами у Продавця зазначеним вище способом (далі – «Послуги з доставки»).

З метою можливості приймання платежів від Клієнтів Продавець (за Товари) та Товариство (за Послуги з доставки), кожен окремо, планують укласти з фінансовими компаніями договори про надання послуг з приймання та переказу платежів.

Оплата Послуг з доставки буде здійснюватися Клієнтки за посередництвом фінансової компанії шляхом внесення Клієнтами готівки в програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі – «ПТКС») фінансової компанії для виконання платіжної операції з переказу коштів.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.   Чи зобов’язане Товариство застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), у разі отримання оплат, за наданні послуги доставки, з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування
(далі – ПТКС)?

2.   Чи існують обмеження щодо можливості повернення коштів за послуги, що фактично не були наданні, з поточного рахунку Товариства на рахунок споживача за умови, що попередньо були сплаченні з використанням ПТКС?

3.   Чи зобов’язано Товариство проводити через РРО/ПРРО операції з повернення коштів за послуги, що фактично не були наданні, у випадку проведення такої операції із використання номерів поточних рахунків клієнтів у форматі IBAN?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Тобто, для Товариства, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Товариством.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що у разі здійснення Товариством розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Звертаємо увагу, що загально-доступними договорами про надання послуг з переказу коштів, в повному об’ємі підтверджується відсутність будь-якої участі фінансових установ у відносинах та виконанню ними зобов’язань, в межах договорів купівлі-продажу. Переказ коштів під час здійснення платіжних операцій є окремими господарськими операціями, які не мають жодного відношення до договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями, та проводяться на підставі окремих договорів.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у разі приймання Товариством оплати за наданні послуги через  ПТКС, у такому випадку  застосовування РРО/ПРРО не є обов’язковим.

Поряд із зазначеним, звертаємо увагу Товариства на тому, що воно, як кур’єрська служба при отриманні від покупців оплати за доставлений товар, зобов’язане видати такому покупцю відповідний розрахунковий документ, що підтверджує перехід права власності на придбані товари.

Щодо питання 2

Законодавством України, в частині, що належить до компетенції ДПС, не встановлено обмежень щодо повернення споживачам грошових коштів за ненадані послуги у наведений Товариством спосіб.

Поряд із зазначеним, рекомендуємо повернення коштів за не надану послугу здійснювати у тій формі оплати у якій була здійснена розрахункова операція.

Щодо питання 3

Поряд із наведеними вище нормами Закону № 265 слід враховувати, що законодавство України однаково поширює свою дію як на готівкові розрахункові операції та розрахункові операції, що здійснені за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Як уже зазначалося вище, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав  споживач, а має значення, який запропоновано Підприємцем.

Поряд із зазначеним, Закон № 265 містить пільгу щодо необов’язкового застосування РРО/ПРРО за умови приймання оплати за продані товари у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок продавця із використанням реквізитів IBAN.

Завертаємо увагу, що зазначена пільга також поширюється і на операції з повернення клієнтам коштів за послуги, що фактично не були наданні.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 3 повідомляємо, що у випадку повернення коштів за послуги, що фактично не були наданні та за умови проведення такої операції із використання реквізитів поточних рахунків клієнтів у форматі IBAN, застосування РРО/ПРРО Товариством не є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.