Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.07.2023 р. № 2114/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                              щодо окремих питань, пов’язаних із програмною продукцією, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Згідно із описом та обставинами викладеними у зверненні, а також доданими до нього копіями матеріалів:

1) між Товариством-1 та нерезидентом 30.01.2023 укладено партнерський договір № 30/01/23-104004 (далі – Договір від 30.01.2023), відповідно до умов якого нерезидент здійснює передачу ліцензій на програмну продукцію, яка являє собою розміщене у хмарі або встановлене у клієнта програмне забезпечення для управління бізнес-процесами клієнта у поєднанні з професійними послугами та сервісами підтримки (далі – Послуги), а саме з метою комерціалізації, демонстрування, розповсюдження, просування, пропонування для продажу Послуги клієнтам (у тому числі потенційним), а також надання підтримки клієнтам у впровадженні, розгортанні та активації Послуги у зв’язку із здійсненням клієнтом відповідної підписки.

У розділі 2 Договору від 30.01.2023 передбачено ряд обмежень, які стосуються Послуг,  а саме: Товариство у статусі партнера не повинно саме і не може дозволяти іншим:

а) використовувати Послуги для будь-яких цілей, окрім тих, які прямо викладені у Договорі від 30.01.2023, включаючи відповідну специфікацію, змінювати Послуги (за винятком випадків, прямо зазначених у специфікації) або декомпілювати, здійснювати зворотній інжиніринг, розбирати чи іншим чином намагатися, прямо чи опосередковано, отримати або створити вихідний код Послуги;

б) використовувати, розповсюджувати, копіювати, створювати дублікати або іншим чином відтворювати всі або будь-яку частину Послуги інакше, ніж для клієнта відповідно до специфікації, або інакше, ніж у суворій відповідності з Договором від 30.01.2023.

У розділі 7 Договору від 30.01.2023 визначено майнові права, які стосуються Послуг, а саме нерезидент володіє виключно всіма правами, правом власності та інтересами на Послуги та пов’язані з ними послуги чи програмне забезпечення, будь які продукти професійних послуг, а також усіма своїми правами на її бренди, технології, комерційні таємниці ноу-хау та іншими правами інтелектуальної власності та майновими правами, включаючи будь-як модифікації, покращення похідні від вищенаведеного. Товариство у статусі партнера не отримує жодних прав чи ліцензій у вищенаведеному чи на вищенаведене за винятком тих, прямо наданих у Договорі від 30.01.2023 або в специфікації до нього. Товариство у статусі партнера не вживатиме жодних дій які ставлять під загрозу майнові права нерезидента чи його постачальників або не набуде будь-яких прав на Послуги чи конфіденційну інформацію, за винятком обмежених прав зазначених у Договорі від 30.01.2023. Товариство у статусі партнера не має права набувати або реєструвати будь-яку інтелектуальну власність та майнові права на будь-які похідні продукти на основі Послуг без попередньої письмової згоди нерезидента. Виключні майнові права інтелектуальної власності на програмну продукцію нерезидента, що передається за Договором від 30.01.2023 для подальшої реалізації клієнтам належать нерезиденту.

2) між Товариством-1 та Товариством-2 23.02.2023 укладено договір № 23/02/23-1 (далі – Договір від 23.02.2023), відповідно до умов якого Товариство-1 (ліцензіар) надає Товариству-2 (ліцензіату) дозвіл (невиключну ліцензію) на використання програмного забезпечення і здійснює поставку сертифікатів на технічну підтримку програмного забезпечення, а Товариство-2 (ліцензіат) приймає надані ліцензії та поставлені сертифікати, виплачує Товариству-1 (ліцензіару) винагороду за отримання ліцензії та здійснює оплату Товариству-1 (ліцензіару) вартості сертифікатів.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) щодо віднесення платежів, які сплачуються за Договором від 30.01.2023, до поняття «роялті» та необхідності складання податкової накладної і відображення у податковій звітності з ПДВ;

2) щодо визначення кодів послуг з метою їх відображення у податковій накладній.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 418 ЦКУ право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Згідно з частиною першою статті 420 та частиною першою статті 433 ЦКУ до об'єктів права інтелектуальної власності та авторського права, зокрема, належать комп'ютерні програми.

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об'єкта права інтелектуальної власності) визначено Главою 75 ЦКУ.

Статтею 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких правочинів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом.

У разі недодержання письмової (електронної) форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензіат не має права використовувати об'єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері (стаття 1108 ЦКУ).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов'язується вносити плату за використання об'єкта, якщо інше не встановлено договором. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ЦКУ, є нікчемними             (стаття 1109 ЦКУ).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»:

твір - оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об'єктивній формі;

комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером (настільним комп'ютером, ноутбуком, смартфоном, ігровою приставкою, смарт-телевізором тощо), які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, зокрема операційна система, прикладна програма, виражені у вихідному або об'єктному кодах;

відтворення - пряме чи опосередковане виготовлення однієї або більше копій об'єкта авторського права та/або суміжних прав (або його частини) будь-яким способом та у будь-якій формі, у тому числі для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер, а також створення тривимірного твору з двовимірного і навпаки та створення тривимірного твору на основі набору інструкцій, який зчитується комп'ютером для виготовлення тривимірного твору;

копія - відтворений у будь-якій об'єктивній формі об'єкт авторського права та/або суміжних прав. Копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі, є примірником твору.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі - МКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). Під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг, зокрема, належать:

надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) (підпункт «а» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ);

 послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186  розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

 При цьому отримувач послуг - платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» − «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема, такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг − код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з  УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України                      від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 визначено, що обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування, вказуються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ. Для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5 податкової декларації з ПДВ, обов'язковим є подання додатку 5 (Д5) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д5)» (далі – Додаток 5).

Підпунктом 7 пункту 3 розділу V Порядку № 21 визначено, що обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов'язань, нарахованих за такими операціями, що оподатковуються за основною ставкою, вказуються у рядку 6.1 податкової декларації з ПДВ.

Підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 визначено, що обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковуються за основною ставкою, відображаються у рядку 13.1 податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

 

Щодо питання 1

 

З огляду на положення та умови Договору від 30.01.2023 має місце здійснення двох окремих за своєю фактичною сутністю операцій, а саме:

операції нерезидента з надання Товариству-1 права на використання програмної продукції згідно з невиключною ліцензією;

операції нерезидента з постачання Товариству-1 послуг із технічної підтримки програмної продукції.

Оскільки згідно з умовами Договору від 30.01.2023 Товариство-1 отримує від нерезидента право на використання програмної продукції з окремо визначеними обмеженнями, зокрема з можливістю розповсюдження, копіювання, створення дублікатів такої програмної продукції виключно клієнтам відповідно до специфікації, у тому числі з метою продажу (перепродажу) примірника (копії, екземпляра) такої програмної продукції клієнту, то вказаний у зверненні платіж, що сплачується Товариством-1 нерезиденту за отримання такого права не підпадає під визначення «роялті» у розумінні підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Платіж, що сплачується Товариством-1 нерезиденту за послуги із технічної підтримки програмної продукції не підпадає під визначення «роялті» у розумінні підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розідлу І ПКУ.

Таким чином операція нерезидента з надання Товариству-1 послуг (права на використання програмної продукції згідно з невиключною ліцензією) є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг визначено на митній території України. За такою операцією Товариство-1, як отримувач послуг від нерезидента, зобов’язане:

 нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відс. та за правилами, встановленими пунктом 12 Порядку № 1307, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у визначені ПКУ терміни. У графі 3.3 такої податкової накладної необхідно зазначити код послуги згідно з ДКПП;

у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період одночасно відобразити обсяги постачання і суму сформованих податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 6.1 та обсяги придбання і суму сформованого податкового кредиту з ПДВ у рядку 13.1.

Операція нерезидента з надання Товариству-1 послуг із технічної підтримки програмної продукції є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг визначено на митній території України. За такою операцією Товариство-1, як отримувач послуг від нерезидента, зобов’язане:

 нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відс. та за правилами, встановленими пунктом 12 Порядку № 1307, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у визначені ПКУ терміни. У графі 3.3 такої податкової накладної необхідно зазначити код послуги згідно з ДКПП;

у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період одночасно відобразити обсяги постачання і суму сформованих податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 6.1 та обсяги придбання і суму сформованого податкового кредиту з ПДВ у рядку 13.1.

 

Щодо питання 2

 

З огляду на положення та умови Договору від 23.02.2023 має місце здійснення двох окремих за своєю фактичною сутністю операцій, а саме:

операції Товариства-1 з надання Товариству-2 права на використання програмної продукції згідно з невиключною ліцензією;

операції Товариства-1 з постачання Товариству-2 послуг із технічної підтримки програмної продукції.

Таким чином операція Товариства-1 з надання Товариству-2 послуг (права на використання програмної продукції згідно з невиключною ліцензією) є об’єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією Товариство-1 зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відс. та згідно з Порядком № 1307 скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у визн