Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2023 р. № 2124/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо включення майнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податківта в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є учасником (членом) компанії, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства Республіки Кіпр у формі товариства (далі – Компанія), відповідальність учасників якого обмежена гарантією(companylimitedbyguarantee).

В ході вивчення та опрацювання усіх наявних документів, в межах компетенції поставлених питань платником Головне управління ДПС у Волинській області встановлено, що згідноз чинним законодавством Республіки Кіпр, зокрема – Закону про компанії, Установчого Договору MemorandumofAssociation і Статуту ArticlesofAssociation Компанія не має статутного капіталу (статутного фонду), який би формувався внесками учасників (членів). Учасники (члени) наділені всією сукупністю корпоративних прав, що включають (не обмежуючись зазначеним) право участі в управлінні, право на прибуток та право на отримання майна компанії у випадку її припинення (ліквідації).

Відповідальність учасників (членів) Компанії обмежена внеском у розмірі, погодженому учасниками в Установчому договорі Компанії. Учасники (члени) Компанії вправі фінансувати компанію шляхом здійснення вкладів і внесків за рахунок будь-яких активів, обіг яких не заборонений згідно із застосовуваним правом, у власний капітал Компанії. Облік усіх внесків учасників (членів) у формі капіталу Компанії здійснюється відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку.

Крім того, платник податків у своєму зверненні зазначив, що є власником акцій/часток у статутному капіталі юридичних осіб – компаній, створених, зареєстрованих і таких, які здійснюють комерційну діяльність як в Україні так і поза її межами. Платник податків, посилаючись на норми законодавства України, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – податкового резидента і платника податку згідно із законодавством України сума вкладу у формі належних платнику податку корпоративних прав, емітованих юридичними компаніями – нерезидентами та резидентами України, в капітал Компанії – резидента згідно із законодавством Республіки Кіпр, створеної у формі товариства, відповідальність учасників якої обмежена гарантією (companylimitedbyguarantee)?

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі – товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Статтею 13 Закону № 2275 встановлено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. При цьому оцінка, зокрема, майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону
№ 2658, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Статтею 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано
розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні

Відповідно до п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

При цьому згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні
права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Зауважуємо, що інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Частиною другою ст. 55 Господарського кодексу Українивизначено, що господарські організації – це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Крім того, згідно з п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, сума майнового внеску платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі
п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Разом з тимвнесок, який здійснюється фізичною особою – резидентом до юридичної особи – нерезидента, у розумінні Кодексу не є доходом, тобто є витратами, а отже не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Водночас оподаткування операції з внесення у капітал іноземної юридичної особи здійснюється відповідно до законодавства іноземної держави.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

На періоддії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняєтьсяперебігстроків, визначених Кодексом, іншимзаконодавством, контроль за дотриманнямякогопокладено на контролюючіоргани, крімвипадків, передбачених Кодексом (п. 102.9 ст. 102 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.