Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2169/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування ним укладено договір із резидентом Марокко, відповідно до якого платник податків надає нерезиденту за винагороду послуги зі створення об’єкта інтелектуальної власності, що призначені для виготовлення (генерації) лотерейних білетів. При цьому, винагорода не матиме статусу роялті. Нерезидент при розрахунках із платником податків відповідно до марокканського законодавства буде утримувати із суми винагороди податок та перераховувати його до бюджету зазначеної держави.

Пунктом 1 статті 23 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Марокко про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податкових ухилень стосовно податків на доход (далі - Конвенція) передбачено, що якщо резидент Договірної Держави одержує дохід, який згідно з положеннями цієї Конвенції може оподатковуватися в іншій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохід цього резидента суму, що дорівнює сумі податку на дохід, сплаченій в цій іншій Державі.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у забезпеченні дотримання приписів податкового законодавства України.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які норми Кодексу передбачають можливість зарахування сплаченого в іноземній державі податку на виконання права, передбаченого статтею 23 Конвенції.
2. В якому порядку та на підставі яких документів, в якому розмірі повинно здійснюватися зарахування, відповідно до статті 23 Конвенції, утриманого та сплаченого резидентом Марокко податку:

• у разі, якщо сума такої винагороди буде отримана платником податків у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування?
• у разі, якщо сума такої винагороди буде отримана платником податків у період перебування на загальній системі оподаткування?

 

Підпунктом 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу встановлено, що дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Згідно з пунктом 13.1 статті 13 розділу I Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

Відповідно до пункту 13.4 статті 13 розділу I Кодексусуми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (пункт13.5 статті 13 розділу I Кодексу).

Згідно з підпунктом 141.4.9 пункту 141.4. статті 141 розділу III Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим розділом.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал/майно та приріст капіталу;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Таким чином, у разі якщо платник податків отримує дохід з іноземних джерел, то підставою для зарахування сум сплаченого податку на території Марокко при виплаті винагороди є довідка про суми сплаченого податку, легалізована у встановленому порядку.

В податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі - Декларація), сума податку з прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16.1 додатка ЗП до Декларації.

Таким чином, сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником податків, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.

При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних періодах.

Таке зарахування здійснюється за умови, що платником податків при визначенні об’єкта оподаткування дотримано вимоги статті 13 розділу I Кодексу щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об'єкта оподаткування.

 

Щодо оподаткування суми грошових коштів, отриманих платником податків від компанії - резидента Марокко за надані послуги у період перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки).

Єдиний податок відповідно до статті 10 розділу IКодексу належить до місцевих податків.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми без обмеження щодо обсягу доходу (підпункт 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

При цьому, підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу, визначеного у відповідності до статті 292 розділу XIV Кодексу.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку третьої групи є сума отриманого доходу за звітний календарний квартал.

Згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292розділу XIV  Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 розділу XIVКодексу. При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 розділу XIVКодексу).

Пунктами 292.10 та 292.11 статті 292 розділу XIVКодексу визначений перелік кошти які не включаються до складу доходу.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Конвенції дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

Згідно з пунктом 2 статті 2 Конвенції податками на доходи вважаються всі податки, що справляються із загальної суми доходу або з елементів доходу, у тому числі податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, а також податки на приріст вартості капіталу.

Пунктом 3 статті 2 Конвенції  визначено що  податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема, є:

a) в Україні:

(i) податок з доходів фізичних осіб; і 

(ii) податок на прибуток підприємств; 

(далі - український податок); 

b) у Марокко:

(i) загальний прибутковий податок; 

(ii) корпоративний податок; 

(далі - марокканський податок). 

Відповідно до пункту 4 статті 2 Конвенції дія цієї Конвенції поширюється також на будь-які ідентичні або значним чином подібні податки, які стягуються після дати підписання цієї Конвенції, на додаток до існуючих податків або замість них. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їхніх податкових законодавствах.

Єдиний податок не є ідентичним або значним чином подібним до податків, зазначених у пункті 3 статті 2 Конвенції, оскільки стягується з суми отриманого доходу суб’єкта господарювання -  виконавця робіт (надавача послуг).

Необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, догорів та інших документів  оформленням яких вони супроводжувались.

Платником податків до звернення не надано підтверджуючих документів, які б засвідчували утримання компанією - резидентом Марокко з суми винагороди, яка виплачена платнику податків, податків відповідно до марокканського податкового законодавства, а також перераховування їх до бюджету Марокко.

Виходячи з вищенаведеного, резиденти України, які зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи, відповідно до вимог податкового законодавства повинні оподатковувати суму отриманого ними доходу у відповідному податковому (звітному) періоді, у тому числі кошти, отримані за виконання робіт (надання послуг) по договорах з резидентами Марокко.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).