Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2181/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування пального та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що має намір шляхом змішування готової продукції (бензину) та компонентів (присадок, додатків) в резервуарах на основі існуючого обладнання нафтобази, де відбувається зберігання пального, та на підставі розробленого технологічного регламенту з отримання автомобільних бензинів відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільнихбензинів, дизельногопалива, суднових та котельнихпалив,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013року

 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного палива, суднових та котельних палив», ДСТУ7687:2015«Бензини автомобільні євро», отримувати бензини та/або дизельне паливо з послідуючою сертифікацією, паспортизацією та зміною коду УКТ ЗЕД.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов'язана зі складністю застосування норм Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95–ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) та полягає у необхідності чіткого розуміння дій при намірах платника податків.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. 1. 1. 1. Чи підпадає під ліцензійну діяльність змішування готової продукції (бензину) та компонентів (присадок, додатків) в резервуарах на підставі розробленого технологічного регламенту з отримання автомобільних бензинів відповідно до Технічного Регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного палива, суднових та котельник палив (Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, ДСТУ 7687:2015)?
         2. Чи необхідно Товариству отримувати ліцензію на виробництво пального при змішуванні готової продукції (бензину) та компонентів (присадок, додатків) в резервуарах місця зберігання пального?

Щодо зазначених питань.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом–сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом № 481.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (абзац двадцять п'ятий ст. 1 Закону № 481);

виробництво пального – діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки (абзац п'ятдесят дев'ятий ст. 1 Закону № 481);

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам (абзац шістдесят перший ст. 1 Закону № 481).

У ст. 1 Закону № 481 також зазначено, що термін «пальне» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному у Кодексі.

Згідно із п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне,паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п.  215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Виробництво пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального (частина двадцять друга ст. 2 Закону № 481).

Оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Отже, діяльність зі змішуванняготової продукції (бензину) та компонентів (присадок, додатків) в резервуарах не є діяльністю з виробництва пального в розумінні Закону № 481 (тобто діяльністю з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші) та, відповідно, не потребує отримання ліцензії на виробництво пального.

Водночас діяльність із придбання та подальшої реалізації суб’єктам господарювання пального, в тому числі із зміною його фізико-хімічних характеристик, є діяльністю з оптової торгівлі пальним, яка ліцензується відповідно до Закону № 481, може здійснюватися за наявності ліцензії на оптову торгівлю пальним.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).