Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2023 р. № 2133/ІПК/99-00-21-03-03-07

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) факторингових операцій, об'єктом яких є дебіторська заборгованість у національній валюті України та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового ПКУ України (далі – ПКУ),  повідомляє.

Як викладено у зверненні, в процесі здійснення підприємницької діяльності у Товариства з’являтиметься дебіторська заборгованість у національній валюті України (гривні) – клієнтські зобов’язання у вигляді неповернутих фізичними особами фінансових кредитів та несплачених процентів за користування фінансовими кредитами, що були надані ломбардом.

Таку дебіторську заборгованість у національній валюті України Товариство планує передавати за договорами факторингу фінансовим компаніям для подальшого її стягнення з боржників.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи є об’єктом оподаткування ПДВ факторингові операції, якщо предметом договору є передача фактору права вимоги валютних цінностей у національній валюті України, що є заборгованістю за договорами про надання фінансового кредиту?

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Згідно зі статтею 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до статті 1078 ЦКУ предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ.

При цьому інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з підпунктом 11 частини першої статті 4 розділу I Митного кодексу України (далі – МКУ) до валютних цінностей відноситься:

а) валюта України  - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

б) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

в) платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

г) банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,
підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті  196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації" (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм ПКУ, інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Якщо в описаній у зверненні ситуації за договорами факторингу, які має намір укласти Товариство, об'єктом боргу (у тому числі дебіторської заборгованості, яка утворилася внаслідок надання фінансового кредиту позичальнику) є валютні цінності (національна валюта України), то операції Товариства з відступлення права грошової вимоги, що здійснюються за такими договорами факторингу з дотриманням вимог чинного законодавства (факторингові операції), не будуть об’єктом оподаткування ПДВ. 

Водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства у частині, що стосується віднесення зазначених у зверненні операцій до категорії факторингових операцій, за якими об'єктом боргу є валютні цінності, ДПС рекомендує звернутися до Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. 

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).