Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2179/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно зберігання пального, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство повідомляє, що має ліцензію на право зберігання пального та планує здійснювати зберігання не лише власних паливо-мастильних матеріалів, а й тих, що належать іншій юридичній особі.

Враховуючи зазначене Підприємство запитує, чи має воно право згідно вказаної ліцензії надавати послуги по зберіганню (зберігати) паливо-мастильних матеріалів іншої юридичної особи?

До зазначеного запитання.

Згідно відомостей ліцензійного реєстру Підприємство має діючу ліцензію на право зберігання пального.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481, зокрема, встановлено:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

У ст. 1 Закону № 481 зазначено, що термін «пальне» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному у Кодексі.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Відповідно до частини дев’ятої статті 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі

іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Для здійснення суб’єктом господарювання діяльності зі зберігання пального Законом № 481 передбачено отримання таким суб’єктом господарювання відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.

У зверненні Підприємство зазначає, що воно планує здійснювати зберігання пального іншому суб’єкту господарювання у місці зберігання, на яке Підприємство отримало ліцензію на право зберігання пального.

Отже, у разі наявності у Підприємства діючої ліцензії на право зберігання пального (не для потреб власного споживання чи промислової переробки), Підприємство може здійснювати діяльність із зберігання пального іншого суб’єкта господарювання.

Разом з цим, згідно із п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно до п.п. б п.п. 14.1. 6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Особи, які зберігають пальне інших суб’єктів господарювання,  здійснюють операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно на них поширюється положення Кодексу, зокрема, щодо реєстрації відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу такої особи платником акцизного податку, реєстрації акцизного складу згідно з п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, складання акцизних накладних та їх реєстрації згідно із ст. 231 Кодексу у Єдиному реєстрі акцизних накладних, а пальне повинно обліковуватися в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Також на особу, яка є платником акцизного податку з реалізації пального, поширюються норми п. 49.2¹ ст. 49 Кодексу щодо обов’язку подання декларацій з акцизного податку (в якій платник самостійно обчислює суму податкових зобов’язань з акцизного податку) за кожний встановлений Кодексом звітний період незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.