Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2185/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень товариств з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно ліцензування продажу алкогольних напоїв, оподаткування акцизним податком, застосування РРО, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство перебуває на загальній системі оподаткування, платник ПДВ. Основним видом діяльності є постачання готових страв для подій (кейтеринг), а саме послуги з організації харчування співробітників компаній і приватних осіб (далі – Замовники) у приміщенні і на виїзному обслуговуванні, а також здійснення обслуговування заходів різного призначення.

При обслуговуванні заходів своїх Замовників Товариство планує розлив алкогольних напоїв кінцевим споживачам. Окремого розрахунку за алкогольні напої з кінцевими споживачами (фізичними особами) здійснюватися не буде.

Оплата за алкогольні напої буде здійснюватися з розрахункового рахунку Замовників на розрахунковий рахунок Товариства, без застосування платіжних систем/карток. Вартість реалізованих алкогольних напоїв включатиметься до собівартості послуги з обслуговування заходу замовника Товариства.

 

Товариство просить надати відповідь на наступні питання:

 

1. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на розповсюдження алкогольних напоїв для обслуговування заходу Замовників Товариства?

2. Якщо відповідь на питання 1 даного Звернення – «так», то чи потрібно Товариству отримувати окрему ліцензію на кожен виїзний захід, що проходить не за місцем реєстрації Товариства, а за місцем реєстрації Замовника? Чи достатньо буде тільки однієї ліцензії на розповсюдження алкогольних напоїв?

3. Чи потрібно Товариству реєструватися платником акцизного податку та сплачувати акцизний податок за розлив алкогольних напоїв при обслуговуванні заходу Замовників, при умові, що вартість реалізованих алкогольних напоїв буде включатися до собівартості послуги з обслуговування заходу Замовника?

4. Чи потрібно застосовувати РРО при розливі алкогольних напоїв на умовах кейтерингу за умови, що окремого розрахунку за алкогольні напої з кінцевими споживачами (фізичними особами) не буде, оплата таких послуг здійснюється з рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Товариства, без застосування платіжних систем/карток?

 

Щодо питань 1, 2

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України  від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання  (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або  програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Законом № 481 регулюється, зокрема, але не виключно, обіг алкогольних напоїв. Здійснення продажу алкогольних напоїв кінцевим споживачам є роздрібною торгівлею такими напоями, яка підлягає ліцензуванню згідно із Законом № 481.

Порядок видачі ліцензій на здійснення діяльності із роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із частиною двадцять першою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями (частина двадцять третя        ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах (частина тридцять сьома ст. 15 Закону № 481).

Отже, якщо Товариство планує здійснювати продаж алкогольних напоїв кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, йому необхідно отримати  ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за місцем торгівлі, яке повинно відповідати вимогам, встановленим             Законом № 481.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

 

Щодо питання 3

 

Згідно із п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно із п.п. 212.3.1 ¹ п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу (п.п. 214.1.4 п. 214.1  ст. 214 Кодексу).

Згідно із п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, зокрема, для алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Відповідно до п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Кодексу суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно із п.п. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Кодексу особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Отже, при здійсненні продажу алкогольних напоїв кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, Товариство є платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Звертаємо увагу, що пунктом 49.2 ¹ статті 49 Кодексу встановлено, що платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії

на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

 

Щодо питання 4

 

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом, Законом України      від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Законом № 265) та іншими нормативно-правовими актами чинними на території України.

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, поняття «безготівкові розрахунки» (перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, у тому числі оплата за товари (алкогольні напої) на умовах кейтерингу з розрахункового рахунку Товариства на розрахунковий рахунок іншого Товариства) не є тотожним із поняттям «розрахункова операція» у розумінні Закону № 265.

Крім того, відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та  розрахункові  книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (наданні послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місце зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Отже, у разі здійснення Товариством розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО для платника податків є обов’язковим.

Водночас, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок РРО/ПРРО Товариством може не застосовуватись.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.