Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо окремих питань оподаткування у період дії воєнного стану, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Товариство, що здійснювало господарську діяльність на ринку постачання природного газу споживачам, фактично було позбавлене матеріально-технічної бази, доступу до приміщень, первинної документації тощо, внаслідок чого Товариство змушене було зупинити свою господарську діяльність.
За фактом неможливості доступу до первинних документів Товариством подано до контролюючого органу Повідомлення про відсутність доступу і неможливості вивезення первинних та інших документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХКодексу.
За наявності підстав неможливості виконання Товариством податкових зобов’язань за звітні податкові періоди 2022 року за заявою платника територіальним органом ДПС було прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником свого податкового обов’язку.
Здійснити записи в регістрах бухгалтерського обліку на підставі документів, до яких втрачено доступ та які відсутні у Товариства та скласти показники фінансової звітності станом на 31.12.2022неможливо у зв’язку з неподанням до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік з причин військової агресії. Через те, Товариством вбачається неможливість складання та відображення показників фінансової звітності за звітні періоди 2023 року.
З урахуванням викладеного вище Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи має Товариство станом на 04.04.2023 року право та/або обов’язок на подання заяви про підтвердження неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, що виникає у такого платника податків у базових звітних податкових періодах 2023 року, а саме – неможливості подання декларацій з податку на прибуток за звітні податкові періоди 2023 року, з урахуванням норм п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу та наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225?
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Пунктом п. 44.2 ст. 44 Кодексу визначено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996)).
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996).
Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами (далі – Положення № 879) проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Відповідно до абзацу десятого п. 12 Порядку № 419 та п. 8 розділу І Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.
У річній фінансовій звітності, як встановлено п. 12 Порядку № 419, інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку. При цьому інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.
Підприємства, зазначені в абзаці десятому п. 12 Порядку № 419, зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Керівники підприємств, зазначених в абзаці десятому п. 12 Порядку № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.
Так, відповідно до абзацу першого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст 39 і 392, п. 46.2 ст. 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як передбачено абзацом дванадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХКодексу, та переліки документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі – Порядок № 225), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, який набрав чинності 06.09.2022 року.
Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) визначені у п.1 розділуІІ Порядку № 225.
Правила подання до контролюючого органу заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків платниками податків, які мали можливість такого подання на дату набрання чинності Порядком № 225, або у яких після дати набрання чинності цим Порядком з’явилася така можливість, встановлено пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225.
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку № 225 у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.
Пунктом 5 розд.ІІ Порядку № 225 встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, зобов’язані повідомити, контролюючий орган про відновлення можливості виконання платником податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, податкового обов’язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, шляхом подання повідомлення довільної форми у порядку, передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку № 225.
Таке повідомлення має містити, зокрема, дату та номер останнього рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку; найменування контролюючого органу, який прийняв таке рішення та його місцезнаходження та дату відновлення можливості виконувати свої податкові обов’язки.
З урахуванням вимог Кодексу та Порядку № 225підтвердженням можливості платника виконувати один із податкових обов’язків щодо подання звітності, сплати податків і зборів може бути визнано подання ним податкової, фінансової звітності, реєстрація податкових накладних, сплата невиконаного податкового зобов’язання, тощо.
Таким чином, якщо під час дії воєнного стану на території України платник податків не має можливості подати податкову звітність, у тому числі податкові декларації з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю, передбаченою п. 46.2 ст. 46 Кодексу, за відповідні податкові (звітні) періоди, що підтверджується відповідним рішенням контролюючого органу згідно з Порядком № 225, то згідно з вимогами абзацу першого п.п. 69.1 п. 69підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу такий платник податків зобов’язаний подати відповідну податкову звітність, у тому числі податкові деклараціїз податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю, за такі звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов такий платник податків звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності.
У разі, якщо надалі у платника податківз’явилась можливість подати податкову звітність, у тому числі податкові декларації з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю, за відповідні податкові (звітні) періоди під час дії воєнного стану на території України, такий платник маєповідомити, контролюючий орган про відновленняможливості виконання ним такого податкового обов’язкупротягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.
Зауважимо, що відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків / податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів / корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами / корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, Товариство складає податкову декларацію з податку на прибуток на підставі наявних даних бухгалтерського обліку до моменту відновлення первинних бухгалтерських документів та подає її в установлений законодавством термін.
У разі відновлення первинних бухгалтерських документів платник податків має уточнити показники фінансової та податкової звітності з податку на прибуток підприємств. При цьому, фінансова звітність як додаток до податкової декларації з податку на прибуток підприємств подається в обов’язковому порядку.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд.10 розд. ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |