Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2193/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового і валютного законодавства, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що ним укладено контракт з нерезидентом про постачання рисової продукції та здійснено попередню оплату в розмірі 30%, але нерезидентом (продавцем) не було дотримано умови контракту та не здійснено постачання товару.

Товариство, до настання граничних строків розрахунків за операцією, звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з нерезидента сплаченої попередньої оплати за товар у розмірі 30% від загальної суми контракту та штрафних санкцій.

За результатами розгляду справи Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення про стягнення з нерезидента на користь Товариства сплаченої попередньої оплати за товар у розмірі 30% від загальної суми контракту, штрафних санкцій та витрат по сплаті арбітражного збору.

Слід зазначити, що до свого звернення Товариство не надавало копії контрактів, інвойсів, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та інших документів стосовно взаємовідносин з іноземною компанією, у зв’язку з чим надається відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з  наступних питань:

1) Чи має право Товариство отримати від нерезидента товар згідно контракту (асортимент та якість товару можуть бути змінені додатковою угодою до контракту) замість отримання (стягнення) грошової суми в розмірі попередньої оплати за товар на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України?

2) Чи нарахують територіальні органи Державної податкової служби України Товариству пеню у розмірі 0,3% від вартості непоставленого товару, відповідно до частини 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 р. № 2473-VIII, у випадку, коли після отримання Товариством рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента грошової суми  в розмірі попередньої оплати за товар, нерезидент поставить товар згідно контракту (асортимент та якість товару можуть бути змінені додатковою угодою до контракту) на суму попередньої оплати за товар?

Щодо питань 1-2

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

У відповідності до зазначеного Закону № 2473, на податкові органи покладено проведення перевірок і стягнення у встановленому законом порядку з резидентів нараховану пеню за порушення граничних строків розрахунків (частина п’ята статті 13), а також застосування до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходів впливу, адекватно вчиненому порушенню, у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14).

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

При цьому відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків розпочинається з дати здійснення платежу на користь нерезидента за операціями з імпорту товарів.

Завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків здійснюється у разі імпорту продукції – після здійснення поставки та оформлення МД типу ІМ – 40 «Імпорт», ІМ – 41 «Реімпорт», ІМ – 51 «Переробка на митній території», ІМ – 72 «Безмитна торгівля», ІМ – 75 «Відмова на користь держави», ІМ – 76 «Знищення або руйнування».

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

Частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), встановлений відповідно до цієї статті строк зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

При цьому, Законом № 2473 не визначається механізм стягнення заборгованості з нерезидента на підставі рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Валютний нагляд здійснюється податковими органами у разі наявності в українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності порушення граничних строків проведення розрахунків, а саме: неотримання валютної виручки за експортовані товари нерезиденту та/або неотримання товарів на суму здійсненої оплати на користь нерезиденту України.

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10  розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).