Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що ним у 2023 році укладено договори оренди техніки та оренди транспортних засобів, де Товариство виступає орендодавцем.
У зв'язку з чим, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:
Чи підпадають під валютний нагляд вищезазначені договори оренди техніки?
Щодо питання:
Слід зазначити, що до свого звернення Товариство не надавало копії контрактів, інвойсів, та інших документів стосовно виконнання зовнішньоекономічних договорів, у зв’язку з чим надається відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства.
Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Пунктом 6 частини першої статті 1Закону № 2473 визначено, що валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Відповідно підпункту 5 пункту 1 Постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року N 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), та в пункті 14 2«Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) не поширюються напослуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), із внесеними змінами та доповненнями від 07.07.2022, та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів.
Відповідно до пункту 142 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.
Водночас пунктом 143 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї Постанови:
не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Отже, послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються не підпадають під валютний нагляд.
Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |