X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2023 р. № 2196/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариствапро надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків. 

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з наступного питання:

1. Чи застосовуються штрафні санкції (пеня) у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості у разі, коли сума незавершених розрахунків не перевищує 400 тис.грн.?

Згідно зі статтями 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до підпункту 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надана платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Порядок та вимоги щодо надання податкових консультацій визначено статтею 52 Кодексу, зокрема за зверненнями платників податків контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), із внесеними змінами та доповненнями від 07.07.2022, встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

Водночас, пунктом 143 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142  цієї Постанови:

не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Крім того, відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення № 5, незначний розмір валютної операції (далі –­­ незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Положення № 5, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі­–незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Отже, якщо сума за здійсненою операцією з експорту та/або імпорту товарів не перевищує незначну суму, то на таку операцію не поширюються граничні строки розрахунків, та відповідно пеня за порушення граничних строків розрахунків на суму заборгованості не нараховується.

Також, відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Тобто, граничні строки розрахунків не поширюються на суму незавершеної операції, якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків сума заборгованості не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягала валютному нагляду. Відповідно підстави для нарахування пені відсутні.

Відповідно до розділу III пункту 1 статті 20  Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ від 6 грудня 2019 року, визначено, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Також, згідно пункту 21 Постанови № 18, протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

При цьому повідомляємо, що Законом № 2473 на податкові органи покладено стягнення у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою статті 13, а також застосування до юридичних осіб заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.