Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2023 р. № 2214/ІПК/32-00-07-09-04

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України розглянуло звернення Товариствана отримання індивідуальної податкової консультації, та у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив що здійснив поставку товару нерезиденту. Проте з’ясувалось, що партія товару не відповідає показникам якості, які передбачено зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджено незалежною міжнародною лабораторією «SGS».У зв’язку з чим, Покупець самостійно знизив вартість отриманого товару.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи є висновок незалежної експертної організації «SGS», яким засвідчено факт поставки товару неналежної якості та кількості, належним документом для перегляду вартості Товару за фактом поставки товару у розумінні підпункту 1, підпункту 4 пункту 12 розділу Ш Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів від 02.01.2019 № 7?

2.Чи покладається на банківську установу обов’язок, у розумінні вимог Інструкції, здійснювати корегування суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата вартості товарів, у зв’язку зі зменшенням ціни Товару з підстав невідповідності Товару вимогам контракту, що засвідчено висновком незалежної експертної організації?

3.Чи є висновок незалежної експертної організації про невідповідність якості та кількості вимогам контракту та кредитна нота про поставку неякісного та/або некомплектного товару, підставою для прийняття рішення банківською установою про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків?

 

Щодо питання 1.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій іуповноважених установ тавідповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473-VIII).

Відповідно до статей 6,7,15,25,44,56 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – НБУ), статей 12,13 Закону №2473-VIII, з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів постановою Правління НБУвід 02.01.2019 № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі – Інструкція № 7).

За умовою підпункту 4 пункту 3 Розділу І Інструкції № 7, день виникнення порушення – перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновківМіністерства економіки України на продовження граничних строків розрахунків, установлених НБУ.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Інструкції № 7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів у наслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або не якісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого митними деклараціями (далі – МД) типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;

5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму цих коштів;

6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України – на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бутипідтверджено поясненнями(інформацією, документами). Банк для цілей згідно з підпунктом 6 пункту 12 розділу III Інструкції № 7 має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків;

7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, – на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами;

8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, у наслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, – на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

Тобто, при виконанні умов, зазначених пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції № 7, допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти або на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару, або вартості товарів, що імпортуються.

Також, відповідно до умов підпункту 1 пункту 9 Розділу III Інструкції № 7 передбачено, що Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Банк самостійно приймає рішення про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, що передбачено вимогами п.13 розділу ІІІ Інструкції № 7.

Отже, Банк у випадку корегування суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата вартості товарів з підстав зменшенням ціни товару, завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Кожен конкретний випадок розрахунків між Товариством і нерезидентом за експортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу, в яких проведені зовнішньоекономічні операції. Однак, саме укладеним договором передбачений порядок приймання товару, обумовлений порядок перегляду договірної ціни товару у зв’язку з його невідповідністю якісним або кількісним показникам, а тому, виключно умовами договору врегульований порядок корегування ціни вартості товару та наведений перелік документів, який є підставою для зменшення ціни товару.

Водночас зазначаємо, що висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

 

Щодо питання 2 та питання 3.

Відповідно до пункту 4 статті 11 Закону №2473-VIII, органами валютного нагляду визначені Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства та до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належить, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій відповідно до статті 44 Закону № 679-ХІV.

Відповідно п. 14 розділу IV Інструкції № 7, банки в межах повноважень, мають право здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків на підставі оригіналів відповідних документів (включаючи електронні документи) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі вивізнихМД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів його клієнтів.

Банк самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов’язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Також, відповідно пункту 19 розділу IV Інструкції № 7, валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр  МД,  що містить інформацію про цю операцію.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.