Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2023 р. № 2219/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба Українирозглянула звернення
щодооподаткування та відображення в обліку платежів на утримання материнської компанії – нерезидента та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс),повідомляє.

У своєму зверненніАдвокатське об’єднання повідомило, що здійснює аудит резидента України (далі – Клієнт), який є платником податку на прибуток на загальних підставах та зареєстрований як платник ПДВ. Єдиним учасником (материнською компанією), якому належить 100 відсотків статутного капіталу Клієнта, є компанія – резидент Данії.

Клієнт отримує від материнської компанії – нерезидента регулярні рахунки (інвойси) на оплату витрат на утримання апарату управління материнської компанії.

Статут Клієнта містить положення щодо відрахування коштів на утримання апарату управління материнської компанії, і таки виплаті здійснюються на підставі рішення загальних зборів – учасників Клієнта.

Враховуючи вищезазначене, Адвокатське об’єднаннязвертається з наступними  питаннями:

1. Чи має право Клієнтвідносити платежі на утримання апарату управління материнської компанії, здійснені на підставі положень статуту, на витрати?

2. Чи є суми таких витрат об’єктом оподаткування податком на додану вартість?

3. Чи є виплати, здійснені Товариством на користь материнської компанії, доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України в розумінні п. 141.4 ст. 141 Кодексу? Якщо так, то чи підлягають такі доходи оподаткуванню та в якому порядку?

 

Щодо питання 1.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Як вказано у зверненні, виплати на утримання материнської компанії сплачуються не тільки на підставі статутних документів, а і рішень правління материнської компанії, що підтверджує факт надання управлінських послуг материнською компанією.

Таким чином, регулярні платежі на утримання материнської компанії (нерезидента) є платою за надання компанією управлінських послуг, витрати на які підлягають коригуванню відповідно до положень п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, якщо такі операції визнаються контрольованими для цілей оподаткування.

Якщо такі операції не підпадають під визначення контрольованих, то Клієнт – платник податку на прибуток визначає різницю, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

При цьому, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Отже, питання відображення у бухгалтерському обліку операцій щодо перерахування коштів на утримання материнської компанії, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання2.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 Кодексу. Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208¹Кодексу.

Об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, а не суми витрат, що понесені на ті чи інші цілі.

Якщо в описаній у зверненні ситуації та за своєю фактичною сутністю кошти, що перераховуються товариством на утримання материнської компанії (апарату управління материнської компанії) не є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, що постачаються безпосередньо такою материнською компанією товариству, то при здійсненні такого перерахування податкових наслідків з ПДВ не виникає.

 

Щодо питання3.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництвом нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою 141.4.5 та у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Підпунктом «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, щодоходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення не є об’єктом оподаткування відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

При цьому, якщо платежі на утримання материнської компанії - нерезидента призводять до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи,такі операції згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можуть вважатися виплатою дивідендів та підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, у разі визнання здійснених регулярних платежів на користьматеринської компанії – нерезидента як оплати за надані таким нерезидентом управлінські послуги,такі платежі не є об’єктом оподаткування відповідно до  п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Разом з цим інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).