Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Громадської спілки «_______» (далі – Громадська спілка) щодо окремих питань оподаткування громадського об’єднання у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно із зверненням Громадської спілки, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), враховуючи діяльність такої спілки щодо документування воєнних злочинів, скоєних російською армією на території Чернігівщини (у тому числі руйнування шкіл), до Громадської спілки звернулася недержавна організація (нерезидент України), яка займається захистом прав людини та співпрацює із Громадською спілкою протягом багатьох років, з пропозицією закупівлі комп’ютерної техніки та обладнання для шкіл Чернігівської області.
За пропозицією недержавної організації (нерезидента України) Громадська спілка має отримати цільову фінансову благодійну допомогу. На ці кошти Громадська спілка повинна закупити комп’ютерну техніку та обладнання і передати школам м. Чернігова та області як благодійну допомогу.
У зв’язку з викладеним вище у зверненні Громадської спілки поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:
1. Чи має право Громадська спілка закупити і передати безоплатно комп’ютерну техніку школам за кошти цільової благодійної допомоги, не порушуючи норми п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
2. Чи не вплине операція з використання цільової благодійної допомоги на статус неприбуткової організації? Чи повинна Громадська спілка у звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2023 рік відобразити видатки на суму вартості переданої комп’ютерної техніки як надану благодійну допомогу?
Щодо запитань 1 та 2
Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення операцій з благодійною допомогою не належать до компетенції ДПС.
При цьому загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).
Так, відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Бенефіціаром є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073 (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Суб’єкти благодійної діяльності мають право здійснювати благодійні програми, спільну благодійну діяльність та інші види благодійної діяльності спільно з нерезидентами з урахуванням особливостей, визначених законами або міжнародними договорами України (частина третя ст. 4 Закону № 5073).
Порядок здійснення благодійних пожертв та надання благодійних грантів встановлено ст. 6 Закону № 5073.
Так, згідно зі ст. 6 Закону № 5073 благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.
Благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником.
Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.
До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом.
Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов’язані з благодійником.
Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб.
Тобто надання благодійної допомоги, у тому числі благодійних грантів, в рамках проведення благодійної діяльності має відбуватися у порядку, встановленому Законом № 5073.
Щодо оподаткування неприбуткових організацій.
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
При цьому, п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами (далі – Закон № 4572).
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 4572 громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська спілка – це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи (частина четверта ст. 1 Закону № 4572).
Частиною п’ятою ст. 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
До одного з принципів утворення і діяльності громадських об’єднань відноситься відсутність майнового інтересу, який згідно з частиною шостою ст. 3 Закону № 4572 передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Статут громадського об'єднання, як встановлено частиною першою ст. 11 Закону № 4572, має містити відомості, зокрема, про мету (цілі) та напрями його діяльності; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання.
Відповідно до частини першої ст. 24 Закону № 4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
Громадські об’єднання зобов'язані, зокрема, здійснювати заходи контролю, щоб забезпечити зарахування і витрачання повністю всіх коштів у спосіб, що узгоджується з цілями та завданнями заявленої діяльності громадського об'єднання (п. 3 частини сьомої ст. 23 Закону № 4572).
Отже, обов’язковими умовами для громадського об’єднання у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, а також заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Щодо отримання громадським об’єднанням у статусі неприбуткової організації цільової благодійної допомоги, у тому числі благодійних грантів, з подальшим виконанням визначених відповідним договором дій на користь третіх осіб, то така діяльність зазначеного бенефіціара має відповідати напрямам і меті діяльності такого громадського об’єднання, визначених його установчими документами, не суперечити вимогам Законів № 5073 та № 4572, виключати ознаки майнового інтересу членів (учасників) громадського об’єднання, та надходження від проведення такої діяльності не мають використовуватися для вигоди членів громадського об’єднання, працівників такого об’єднання (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Слід зазначити, що при складанні податкової звітності неприбутковою організацією формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469 (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Зокрема, надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно у рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД частини І Звіту, а видатки (витрати) у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги – відповідно у рядках 2.4, 2.4.1, 2.4.2 ГД частини І Звіту.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |