Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.08.2023 р. № 2231/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду Підприємствапро надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що здійснює експорт виготовленої продукції до іноземної компанії, яка має заборгованість перед Підприємством, водночас Підприємство має заборгованість перед українським суб’єктом господарювання, яка виникла внаслідок придбання матеріалів та реагентів для виробництва власної продукції, яка в подальшому експортується.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати консультацію з  наступних питань:

1) Чи можливе здійснення процедури переуступки права вимоги до третьої сторони відповідно до ст. 512 ЦКУ та заміни кредитора у зобов’язанні, якщо цією третьою стороною є нерезидент?

2) Чи вбачається в даному випадку органом ДПС порушення у сфері ЗЕД-розрахунків та валютного законодавства, адже валютна виручка від експорту продукції надійде до Підприємства не в повному обсязі, чи буде за даною операцією застосована пеня за порушення строків за ЗЕД-розрахунками?

3) Чи буде Підприємство мати право на податковий кредит за постачанням матеріалів та реактивів, отриманої від іншого резидента, з огляду на те, що оплата за цю продукцію безпосередньо на адресу постачальника буде здійснюватися нерезидентом з одночасним зменшенням його заборгованості перед  Підприємством?

 

 

 

Щодо питання 1 та 2.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Згідно статті 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідокпередання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до підпункту 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента – нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом – первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.

Водночас зазначаємо, що Постанову Національного банку України від 24 лютого 2022року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), доповнено пунктом 14⁶ згідно з Постановою Національного банку України від 02 вересня 2022 року № 197 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ» та визначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно пункту 21 Постанови № 18, протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

При цьому, пунктом 14⁴ Постанови № 18 встановлено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюється не пізніше 180 календарних днів в повному обсязі. Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку України.

Слід зазначити, що валютне регулювання, це діяльність НБУ та в установлених Законом № 2473 випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Статтею 7 Закону України від 20.05.1999 № 679 «Про Національний банк України» визначено, що НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, здійснює банківське регулювання та нагляд, валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті.

При цьому повідомляємо, що Законом № 2473 на податкові органи покладено стягнення у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою статті 13, а також застосування до юридичних осіб заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Тобто, основним питанням валютного нагляду в ДПС є організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, зокрема і на підставі  повідомлень Національного банку України (далі – НБУ) про порушення платниками податків граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків здійснюється:

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

Валютний нагляд здійснюється податковими органами у разі наявності в українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності порушення граничних строків проведення розрахунків, а саме: неотримання валютної виручки за експортовані товари нерезиденту та/або неотримання товарів на суму здійсненої оплати на користь нерезиденту України.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства та до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій відповідно.

НБУ видає нормативно - правові акти з питань, що належать до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Враховуючи зазначене, з питання правомірності переуступки права вимоги до третьої сторони та заміни кредитора у зобов’язані, якщо третьою стороною є нерезидент, пропонуємо звернутись безпосередньо до Національного банку України, як до головного органу валютного регулювання.

Щодо питання 3.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних встановлено статтями 187, 198 і 201 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189  ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Таким чином, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником за операцією з постачання Підприємству товарів, є підставою для включення Підприємством сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту. Оскільки надалі оплата постачальнику за отримані товари здійснюється не безпосередньо Підприємством, а третьою особою, то  на дату списання у обліку заборгованості перед постачальником за такі отримані товари Підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму, що була включена до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 ПКУ,  та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Водночас, відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10  розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).