X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.08.2023 р. № 2635/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула зверненнящодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –єдиний внесок) роботодавцем за мобілізованих працівниківта в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що прийняло рішення фінансово підтримувати своїх мобілізованих працівників та виплачувати таким працівникам фіксовану грошову суму, яка не є заробітною платою в розумінні ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

У зв’язку з чим Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи може Товариство за наказом керівника, щомісяця виплачувати мобілізованим працівникам фіксовані грошові суми у вигляді соціальної допомоги, які не належать до фонду заробітної плати та розмір яких не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 01 січня звітного (2022) року, при цьому на законних підставах не сплачувати єдиний внесок з таких виплат?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокремапідприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 1 Закону № 108 заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді соціальної допомоги, який виплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь працівників, призваних до лав Збройних Сил України, не включається до складу заробітної плати, то такий дохід неє базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення про МіністерствоекономікиУкраїни, затвердженогопостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 20 серпня 2014 року № 459 іззмінами,основнимзавданнямМіністерстваекономікиУкраїни є забезпеченняформування та реалізація, зокремадержавноїполітики у сферіпраці, зайнятостінаселення, трудовоїміграції, трудовихвідносин, соціальногодіалогу.

Отже, з питаннявключення до складу заробітної плати доходу у вигляді соціальної допомоги,який виплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь працівників, призваних до лав Збройних Сил України, доцільнозвернутися до МіністерстваекономікиУкраїни.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків до 1 серпня 2023 року, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.