Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2023 р. № 2690/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення фізичної особи – підприємця …. щодо сплати орендної плати за землю і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що йому та його дружині належить частина комплексу будівель і споруд колишнього дитячого закладу.

При цьому у 2015 році між …. міською радою …. області (орендодавцем) та платником податків і його дружиною був укладений договір оренди земельної ділянки на якій розташований зазначений комплекс будівель.

Водночас у вересні 2021 року міською радою області було прийнято рішення про дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку, а також прийнято рішення щодо поділу земельної ділянки на три земельні ділянки.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи повинні орендарі, на виконання ПКУ та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою?;

Чи є розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку з боку міської ради підставою для припинення орендарями сплати орендної плати?;

Враховуючи той факт, що об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності орендарів знаходяться на орендній земельній ділянці, а договір оренди фактично розірвано, чи повинні орендарі сплачувати орендну плату за фактичні розміри земельної ділянки, що перебуває під нерухомим майном власників?;

У разі наявності у орендарів обов’язку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій підставі її необхідно здійснювати, в якому порядку та в якому розмірі?

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Законом № 161,  іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

        Відповідно до ст. 13 Закону № 161 та ст. 759 ЦКУ договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимогземельногозаконодавства.

Згідно зі ст. 16 Закону № 161 укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ– це обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПКУ.

Також дія припинення договору оренди визначена у Вашому договорі оренди земельної ділянки.

Водночас платники податку мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах для проведення звірки даних (п. 286.5ст. 286ПКУ).

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19),відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ булозупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

        Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.