X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2023 р. № 2708/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду,та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм валютного законодавства при здійсненні розрахунків з нерезидентом за отриманий товар, який в подальшому було примусово відчужено.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з наступного питання:

1.         Чи буде розглядатися як порушення валютного законодавства та чи буде підставою для притягнення Товариства до відповідальності у формі нарахування пені, якщо буде здійснено оплату нерезиденту за поставлений товар, але який:

1.1. не пройшов митне оформлення і був примусово відчужений;

1.2. фактично перебуває на митній території України та використовується державними структурами для цілей оборони України;

1.3. повинні бути оплачені у відповідності до угоди укладеної з нерезидентом.

2.         Яким чином Товариству в описаних обставинах слід діяти щоб не порушити валютне законодавство.

3.         Чи може вважатися Акт про примусове відчуження або вилучення майна, що підписаний представниками військової частини Міністерства оборони України та Головного управління Національної поліції в області, достатнім доказом, який засвідчує надходження товарів до України та дотримання Товариством вимог валютного законодавства.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до підпункту 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надана платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Порядок та вимоги щодо надання податкових консультацій визначено статтею 52 Кодексу, зокрема за зверненнями платників податків контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Щодо питання 1 зазначаємо.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України також має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

При цьому, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Правлінням Національного банку України, відповідно до Закону № 2473 прийнято низку постанов з питань заходів захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті; порядку валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

При здійсненні валютного нагляду, постановами Національного банку України також керуються і податкові органи, зокрема при здійсненні контрольно-перевірочних заходів з питань повноти проведення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності операцій в іноземній валюті (розміру та строків розрахунків), винятків і особливостей запроваджених граничних строків розрахунків тощо.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), пунктом 142 якої встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Граничні строки розрахунків застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Звертаємо увагу, що пунктом 143 Постанови № 18 встановлено, що в період запровадження воєнного стану граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Також, у пункті 144 Постанови № 18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням винятків та особливостей для окремих товарів та галузей економіки і розміру суми операції.

Необхідно врахувати, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать Постанові № 18 (пункт 21).

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

Частиною восьмою статті 13 Закону № 2473 за податковими органами закріплено право за результатами перевірки стягувати у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Завершення здійснення валютного нагляду банками за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків визначено пунктами 9 і 10 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління  Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7), а також пунктом 147 Постанови № 18.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення резидентом оплати за товар на користь нерезидента та не оформлення за імпортною операцією  митних декларацій типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) після закінчення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України на день здійснення оплати, до резидента застосовується відповідальність передбачена частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.

Щодо питання 2 і 3 зазначаємо.

З метою уникнення порушення валютного законодавства, зокрема в частинні дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів після здійснення резидентом оплати на користь нерезидента, необхідно звернутись до Державної митної служби України, яка у відповідності до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення, а також забезпечує та здійснює контроль за дотриманням установленого законодавством порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, та застосуванням митних режимів, цільовим використанням товарів, поміщених у відповідний митний режим.

При цьому повідомляємо, що у відповідності до Закону № 2473 та прийнятих Національним банком України нормативно-правових актів з питань валютного нагляду, акт про примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, що підписаний представниками військової частини Міністерства оборони України та Головного управління Національної поліції в області, не є достатнім доказом, який засвідчує надходження товарів до України, для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків і не застосування відповідальності передбаченої частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, відповідно до пункту 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

При цьому, відповідно до пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).