Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2023 р. № 2709/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду,та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступних питань:

 1. Чи можна застосувати механізм припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до правовідносин, що склалися між Товариством та резидентом російської федерації за актами зарахування зустрічних вимог за  договорами поставки від 02.02.2022, 22.11.2021, 10.01.2022, та від 24.08.2022 (датою укладання додаткових угод та актів до договору)?

2. Чи можна зняти з валютного контролю операції Товариства по експорту продукції за договором поставки від 10.01.2022 у зв’язку із внесеними змінами встановлених до Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18?

3. Які дії слід вчинити платнику податків для врегулювання питання експортної заборгованості перед контрагентом (російська федерація) та проведення валютних розрахунків, у т.ч. щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

        Щодо питань 1-3.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, і становили 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), із змінами та доповненнями, та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів.

При цьому зазначений строк розрахунків застосовується до операцій, здійснених із 05.04.2022, а за операціями проведеними до 05.04.2022 граничні строки розрахунків становили 365 днів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління  НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару.

Підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції № 7, визначено що, банк крім підстав, передбачених пунктом 9 розділу III Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Водночас, пунктом 14⁶ Постанови 18 визначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Поряд з цим, слід зазначити, що пунктом 17 Постанови № 18 встановлено заборону уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів.

Водночас, в пункті 17² Постанови № 18, заборони, визначені в пункті 17 цієї постанови, не поширюються зокрема на: переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Додатково повідомляємо, що статтею 7 Закону України від 20 травня 1999     № 679 «Про Національний банк України» визначено, що НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, здійснює банківське регулювання та нагляд, валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті.

Валютне регулювання, відповідно до статті 1 Закону № 2473 – це діяльність НБУ та, в установлених цим Законом випадках, Кабінету Міністрів України спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства та до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належить, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій відповідно до статті 44 Закону України від  20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679).

Статтею 9 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що органами, які здійснюють державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Антимонопольний комітет України та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

 Враховуючи зазначене стосовно роз’яснення подальших дій платника податків щодо врегулювання питання експортної заборгованості перед резидентом рф та проведенням валютних розрахунків, у т.ч. щодо припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, пропонуємо звернутись безпосередньо до Національного банку України. 

Пунктом 21 Постанови № 18 визначено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Поряд з цим, підставою для не нарахування пені є прийняття до розгляду судом позовної заяви Товариства про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла при розрахунках за зовнішньоекономічним договором, та за результатами розгляду ухвалення судом рішення про задоволення позову на користь Товариства.

Частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), встановлений відповідно до цієї статті строк зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого Національним банком України, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору або третьої країни відповідно до умов цього договору.

Крім того,  Постановою від 30 травня 2023 року № 71 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67» доповнено новим пунктом такого змісту:

Тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб'єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Слід зазначити, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.