Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2023 р. № 2728/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодоподаткових наслідків для підприємства при зменшенні фізичною особою - засновником свого внеску до статутного капіталу, шляхом повернення раніше внесеного ним обладнання та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс)повідомляє.

Як зазначено у зверненні,Товариство знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ. Фізична особа – засновник Товариства зменшує свій внесок до статутного капіталу, шляхом повернення внесеного ним раніше обладнання.

Товариство просить надати роз’яснення: які податкові наслідки виникають у підприємства у разі, коли фізична особа - засновник зменшує свій внесок до статутного капіталу, шляхом повернення раніше внесеного ним обладнання?

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначені Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-XII (далі – Закон № 1576), главою 9 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та параграфом 1 глави 8 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 115 ЦКУ господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (частина друга ст. 115 ЦКУ). Аналогічна норма міститься в частині першій ст. 13 Закону № 1576.

Також ст. 66 ГКУ передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Грошові та матеріальні внески засновників є джерелами формування майна підприємства.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону № 1576 товариство має право змінювати розмір статутного (складеного) капіталу - як збільшувати, так і зменшувати.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів це - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Враховуючи те, що при поверненні об’єкта основних засобів від підприємства засновнику відбувається передача права власності на такий об’єкт, дана операція  прирівнюється до операції з продажу основних засобів.

Абзацом першим п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14,підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексутерміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, у разі повернення платником податку на прибуток основних засобів (списання з балансу) засновнику, яківідповідають вимогам п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст.138 Кодексу.

У разі повернення платником податку на прибуток невиробничих основних засобів (списання з балансу) засновнику, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. При цьому різниця, щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання окремого об'єкта невиробничих основних засобів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу відповідного об’єкта невиробничих основних та нематеріальних активів, дорівнюватиме нулю.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу (п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Водночас згідно з п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Таким чином, операція з повернення товариством засновнику внесеного ним раніше обладнання, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

Повернення товариством засновнику вартості внесеного ним раніше обладнання у вигляді коштів не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу у період воєнного стану на території України тимчасово, до
01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).