X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2023 р. № 2733/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо порядку повернення коштів помилково перерахованих Товариством на рахунок контрагента у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)повідомляє.

У своєму зверненні Товариством повідомлено про помилкове перерахування коштів у червні 2020 року на рахунок контрагента в СЕА ПДВ, замість рахунку такого контрагента у банку. При цьому Товариством зазначено, що контрагент не може скористатися такими коштами та не може повернути їх на власний рахунок у банку.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо порядку повернення коштівна рахунок у банку Товариства або його контрагента у зазначеному вище випадку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 2001 Кодексу і пунктами 33, 34 і 341 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Рахунок у СЕА ПДВ – церахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно допункту 2001.4 статті 2001 Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).

Пунктом 2001.4 статті 2001 Кодексу передбачено, що на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу;

б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 2001.7 статті 2001 Кодексу кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 2001.5 статті 2001 Кодексу з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Пунктом 2001.6 статті 2001 Кодексу передбачено, що у разі, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Таким чином, платник податку має право повернути коштиз свого рахунку в СЕА ПДВ на свій рахунок в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, за умови виконання вимог передбачених статтею 2001 Кодексу та Порядку № 569.

При цьому Кодексом не передбачено можливості перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на рахунок в банку/небанківському надавачу платіжних послуг іншого платника, а для повернення Товариствомпомилково перерахованихним коштів на рахунок контрагента в СЕА ПДВ, Товариству слід звертатись до такого контрагента.

Також зазначаємо, що,на підставі пункту 528, до 30.06.2023 включно, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, до 01.08.2023,для контролюючих органів зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключноТовариством, якому надано таку консультацію.