Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.08.2023 р. № 2747/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо оподаткування операцій з продажу нерезидентом корпоративних прав та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із звернення, фізична особа – нерезидент полодіє 100 відс. статутного капіталу Товариства, який зареєстрований та внесений у грошовій формі. На балансі Товариства наявні активи (включно з нерухомим майном, власником якого є Товариство),балансова вартість яких перевищує вартість статутного капіталу. Нерухоме майно знаходиться на балансі Товариства, проте в статутний капітал не внесено.

Фізична особа - нерезидент, що володіє, 100 відс. статутного капіталу Товариства, планує продати корпоративні права (виключно у грошовій формі) іншій фізичній особі – нерезиденту за номінальною вартістю в розмірі 1000 грн.

Вищезазначені нерезиденти не є фізичними особами – підприємцями та не проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України.

Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. В даному випадку чи походить вартість таких корпоративних прав з нерухомого майна?

2. Чи виникає у цьому випадку у нерезидента дохід з джерелом його походження з України, визначений абзацом шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

3. Чи виникає у цьому випадку у нерезидента дохід з джерелом його походження з України, визначений будь-яким іншим абзацом п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

4. Який порядок застосування абзацу шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, зокрема, яким чином балансова вартість нерухомості, якою володіє Товариство, враховується у вартість корпоративних прав Товариства?

5. Чи зобов’язаний нерезидент утримувати податок з доходу з продажу таких корпоративних прав відповідно до  п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, беручи до уваги той факт, що він не є фізичною особою – підприємцем та не проводить господарську діяльність через постійне представництво на території України?

6. Чи може нерезидент продати такі корпоративні права іншому нерезиденту за номінальною вартістю, беручи до уваги той факт, що нерухоме майно знаходиться на балансі Товариства, проте в статутний капітал не внесено?

Щодо питань 1, 6.

Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зауважимо, що відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1  ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Питання, пов’язані з порядком збільшення/зменшення статутного товариств не належать до компетенції ДПС 

Питання створення, діяльності та припинення товариств з обмеженою відповідальністю не належать до компетенції ДПС. 

Щодо питань 2, 3, 4, 5.

Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до п.п. «е» п.п. 41.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей цього пункту такими доходами, зокрема є:

прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови, що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізингу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п'ятого та шостого п.п. «е» цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж
365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі
15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Слід зазначити, що відповідно до п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку - нерезидентами є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1п. 133.2 ст. 133 Кодексу);

нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).

Отже,з доходів, які виплачуються на користь фізичної особи – нерезидента, податок, встановлений п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не утримується.

Водночас слід зазначити, порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, зокрема, відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

При цьому відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.

Згідно з п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.

Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (п.п. 170.10.2 п. 170.10 ст. 170 Кодексу). 

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Оподаткування інвестиційного прибутку здійснюється відповідно до норм п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст.167 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Таким чином, оскільки фізичною особою – нерезидентом здійснюється відчуження корпоративних прав української компанії, тобто отримується дохід з джерелом його походження з України, то з метою оподаткування отриманий  дохід оподатковується за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Разом з тим з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу у період воєнного стану на території України тимчасово,
до01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).