Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розглядузверненнящодо відображення у податковій декларації з ПДВ помилково складеної податкової накладної без факту здійснення господарської операції та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством в травні 2023 року помилково складено податкову накладну на юридичну особу платника ПДВ без факту здійснення господарської операції та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
З метою виправлення допущеної помилки Товариством було складено розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної (дата розрахунку коригування дорівнює даті виписки помилково складеної податкової накладної).
Розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної зареєстрований в ЄРПН покупцем несвоєчасно, а саме у липні 2023 року.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання відображення у податковій декларації з ПДВ обсягів постачання товарів/ послуг та суми податку на додану вартість, що зазначені в помилково складеній податковій накладній і розрахунку коригування до неї.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної, зокрема, у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Таким чином, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
Частиною 2 статті 3 розділу I Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу III Порядку № 21).
Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 2001 розділу V Кодексу, пунктами 33, 34 і 341 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569).
Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).
Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.
Однією із складових зазначеної формули є показник ∑ Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (пункт 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу).
Загальна сума перевищення (∑ Перевищ) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком (пункт 9 Порядку№ 569).
Таким чином, показник ∑ Перевищ розраховується автоматично після прийняття звітності за відповідний звітний (податковий) період на основі задекларованих даних платника та даних ЄРПН, відповідно суми ПДВ, зазначені в помилково складеній податковій накладній, і розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, у тому числі при розрахунку показника ∑ Перевищ.
Слід зазначити, що показник ∑ Перевищ не розраховується, якщо до помилково складеної податкової накладної складено розрахунок коригування у тому ж звітному податковому періоді, за умови його своєчасної реєстрації в ЄРПН.
Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |