Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.08.2023 р. № 2757/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо можливості отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) при переході на спрощену систему оподаткування за ставкою2 відсотки, такеруючисьстаттею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі–Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є платником ПДВ на загальнійсистеміоподаткування. З  1 січня 2023 року перейшлоіззагальноїсистемиоподаткування на спрощену систему оподаткування за ставкою2 відсотки. При цьому, до 20 грудня2022 року Підприємство планувало подати податковудекларацію з ПДВ тазаяву про повернення суми  бюджетного відшкодування.

На думку Підприємства, зурахуванням строків проведення камеральної перевірки (пункт 76.3 статті 76 розділу ІІ Кодексу), право на отримання бюджетного відшкодування з’явитьсяу нього після переходу Підприємства на спрощену систему оподаткування за ставкою2 відсотки (а самепісля 01 січня 2023 року).

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо терміну отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ у зв’язку з переходом на спрощену систему оподаткування за ставкою2 відсотки, у відповідності до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, якщо при цьому Підприємство подає податкову декларацію із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ до моменту такого переходу.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV Кодексу застосовувались з урахуванням особливостей.

Зокрема, підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткуванняза ставкою 2 відсотки, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 9¹підрозділу 8 розділу XX Кодексу,визначено особливості переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, за ставкою 2 відсотки, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу(підпункт 9¹.1 пункт 9підрозділу 8 розділу XX Кодексу).

Платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу, за товарами, необоротними активами, придбаними / виготовленими / ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу. При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (підпункт 9¹.2 пункт 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу).

Відповідно до підпункту 9¹.2.1пункту 9¹підрозділу 8 розділу XX Кодексуплатники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексута яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу, не пізніше 31 жовтня 2023 року включають до складу податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів, під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу. При цьому такі платники податків зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, в тому звітному періоді, в якому суми ПДВ, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, включено до складу податкового кредиту. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за такими необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (митної вартості).

При цьому в обрахункупоказникаå_Митн враховуються суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9  підрозділу 8 розділу XX Кодексу за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9  підрозділу 8 розділу XX Кодексу, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділуV Кодексу.

Таким чином,  товари, використані у період знаходження на спрощеній системіоподаткуванняплатником єдиного податку третьої групи за ставкою2 відсотки, вважаються такими, що використані у неоподатковуваних операціях.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом Vта підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 розділу V Кодексу.

Пунктом 200.4 статті 200 розділуVКодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200розділуV Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹розділуV Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹розділуV Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200розділуV Кодексу).

Водночас зазначаємо, що згідно з пунктом 76.1 статті 76 розділу ІІ Кодексу вся податкова звітність, подана платниками податків, підлягає  камеральній перевірці суцільним порядком, а подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі VКодексу, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платникаподатків відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 розділуVКодексу платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених у пункті 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводиться відповідно до Кодексу.

Відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу в період до припинення або скасування воєнного стану на території України ДПС проводить камеральні перевірки, а також документальні позапланові перевірки, зокрема, на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1 8 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу.

За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС, Підприємство з 01.01.2023 було зареєстровано платником єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткуванняза ставкою 2 відсотки, та одночасно реєстрація платником ПДВ була призупинена з цієї дати, при цьому у податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди
листопад-грудень 2022 року платником не було задекларовано суму до бюджетного відшкодування ПДВ. З 1 серпня 2023 року Підприємству відновлено реєстрацію платником ПДВ.

Виходячи з вищенаведеного, після перебування Підприємства на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткуванняза ставкою 2 відсотки, бюджетне відшкодування ПДВ буде формуватися з урахуванням правил, визначених статтями 198 та 200 розділуV та розділом ХХ Кодексу.

Слід зазначити, правомірність бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується, виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до норм Кодексу.

Поряд з цим інформуємо, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинявсяперебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу.