Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2023 р. № 2604/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) від  б/н
(вх. ДПС №  від, далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІІ групи) та здійснює діяльність у сфері послуг з використанням мережі Інтернет.

Враховуючи викладене, ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи є платіжний сервіс Fondy (який є програмним комплексом та з точки зору НБУ відноситься до сервісу переказу коштів) «банківською системою дистанційного обслуговування та/або сервісом переказу коштів» в розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265, при використанні якого «реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються»?

2. Чи потрібно ФОП (який надає послуги через мережу інтернет), при отриманні оплати за ці послуги через платіжний сервіс Fondy (який є програмним комплексом та з точки зору НБУ відноситься до сервісу переказу коштів), застосовувати РРО/ПРРО, враховуючи той факт, що такі послуги надаються через мережу інтернет, у зв’язку з чим відсутнє конкретне місце розрахунків?

3. Чи може ФОП у випадку надання послуг (через мережу інтернет) іноземним громадянам чи громадянам України що перебувають за кордоном, а також іноземним юридичним особам отримувати оплату за надані послуги на розрахунковий рахунок ФОП у гривні із використанням платіжного сервісу Fondy, враховуючи що замовнику в такому випадку інвойс через сервіс Fondy виставляється у валюті?

Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації з вищевказаних питань, полягає в необхідності дотримання податкового та іншого законодавства, під час здійснення розрахункових операцій за послуги, що надаються фізичною особою – підприємцем.

Щодо питання 1 та 2.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Щодо місця проведення розрахунків окремо зазначаємо таке.

Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089-IX) визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

У Законі № 1089-IX терміни вживаються в такому значенні:

абонент – кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг;

кінцеве (термінальне) обладнання – обладнання, призначене для з’єднання з кінцевим пунктом електронної комунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до електронних комунікаційних послуг;

кінцевий пункт мережі – фізична точка, в якій кінцевому користувачу надається доступ до загальнодоступної електронної комунікаційної мережі, і яка у випадку мереж, що включають комутацію або маршрутизацію, визначається за певною мережевою адресою.

Проводячи аналогію між Законами № 1089-IX та № 265, то абонентом є надавач послуг із технічного консультування; кінцеве (термінальне) обладнання – місце надання послуг із технічного консультування споживачу; кінцевий пункт мережі – місце отримання послуг із технічного консультування споживачем.

У зв’язку з тим, що в описаному у зверненні випадку, відоме місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання надавача послуг із технічного консультування, яке розміщене в кінцевому пункті мережі, відповідно до укладеного договору (тобто місце безпосереднього отримання споживачем комунікаційних послуг), припущення ФОПа щодо відсутності місця розрахунків, лише по факту проведення розрахунків в мережі Інтернет не відповідає дійсності.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації, як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою  POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрінгу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.   

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Наголошуємо, що право на використання пільги щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, є єдиною нормою, яка має визначальне значення для формування відповіді на питання звернення.

Всі інші доводи та аргументи, наведені у зверненні, зокрема, нормативно – правові акти Національного банку України та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і їх роз’яснення, не впливають на обсяг прав та коло обов’язків, що супроводжують процеси здійснення розрахунків, в частині незастосування РРО/ПРРО, формування та видачі або надсилання розрахункових документів споживачу.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 та 2 звернення повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого ФОПа не є обов’язковим.

Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв сервісів переказу коштів, яким є платіжний сервіс Fondy, що в свою чергу відповідає Закону № 265.

Тобто, зазначений у зверненні спосіб розрахунку за наданні послуги, не потребує застосування РРО/ПРРО, відповідно до пільги встановленої пунктом 14 статті 9 Закону № 265.

Водночас, у випадку виникнення сумнівів у Вас щодо правильності віднесення ДПС платіжного сервісу Fondy до способів здійснення оплат, передбачених пунктом 14 статті 9 Закону № 265, рекомендуємо звернутися до Національного банку України, для отримання відповідного роз’яснення в межах його компетенції.

Щодо питання 3.

Оскільки, останнім часом стало поширеним використання у зверненнях поняття розрахунковий рахунок ФОП по відношенню до поточного рахунку ФОП, хочемо окремо наголосити.

За визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022  № 162 (далі – Інструкція № 162):

платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

Тобто, розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а ФОП відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.

Також зазначаємо, що згідно з пунктом 10 розділу І
Інструкції № 162, фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Також, пунктом 24 розділу І Інструкції № 162 визначено, що за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом та в пункті 24 розділу I Інструкції № 162.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних
осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене та суть питання, ДПС інформує, що у випадку надання послуг іноземним громадянам або громадянам України, що перебувають за кордоном, за допомогою мережі Інтернет, ФОП – платник єдиного податку ІІІ групи може отримувати оплату за наданні послуги з використанням платіжного сервісу Fondy, виключно на поточний рахунок такого ФОПа в національній валюті, відкритий для здійснення підприємницької діяльності.

Водночас, операція з отримання ФОПом оплати від іноземних юридичних осіб за наданні послуги є дещо відмінною від вищеописаної, так як потребує наявності (відкриття) окремого валютного рахунку для отримання зазначених оплат.

Звертаємо увагу, що питання відкриття валютних рахунків та ймовірна необхідність конвертації коштів не відноситься до функціональних повноважень ДПС, та потребує окремого консультування з Національним банком України, як компетентним органом з вказаного питання.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.