Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.08.2023 р. № 2641/ІПК/99-00-04-01-04-05

Державна податкова служба України на звернення Служби щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю (далі – Плата), та керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Служба поінформувала, що на підставі акта приймання-передачі об’єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (кадастровий номер 0000000000:00:000:0000), передала у 2023 році право управляння вказаним нерухомим майном, у т. ч. земельною ділянкою, яка належала Службі на праві постійного користування, Державному агенству відновлення та розвитку інфраструктури України (далі – Агенство).

Служба, посилаючись на норми чинного, запитує щодо наявності у неї обов’язку з обчислення податкових зобов’язань з Плати за Ділянку.

Підстави для нарахування Податку визначено нормами п. 286.1 ст. 286 Кодексу.

Чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння Плати одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (п. 287.1 ст. 287 Кодексу, ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу і, зокрема, передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельної ділянки як об’єкту цивільних відносин, механізми захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на земельні ділянки.

Разом з цим, відповідно до положень частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Служби виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Службі необхідно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельну ділянку, з питання приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо Ділянки.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст. 52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).