Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.08.2023 р. № 2642/ІПК/99-00-04-01-04-05

Державна податкова служба України на звернення Служби щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю (далі – Плата), та керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Служба поінформувала про набуття майнових прав та обов’язків на нерухоме майно, у т. ч. на земельну ділянку (кадастровий номер ХХХХХХХХХХ:ХХ:ХХХ:ХХХХ), на підставі розподільчого балансу станом на 09.12.2019 (далі – Ділянка).

За даними Державного земельного кадастру станом на 12.07.2023 право постійного користування Ділянкою належить Державній фіскальній службі України.

Служба, посилаючись на норми чинного, запитує щодо наявності у неї обов’язку з обчислення податкових зобов’язань з Плати за Ділянку.

Підстави для нарахування Податку визначено нормами п. 286.1 ст. 286 Кодексу.

Чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння Плати одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (п. 287.1 ст. 287 Кодексу, ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу і, зокрема, передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельної ділянки як об’єкту цивільних відносин, механізми захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на земельні ділянки.

У разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва державної власності, що розміщений на земельній ділянці державної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб’єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об’єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об’єкт, крім випадків, коли на земельній ділянці розміщені інші об’єкти нерухомого майна (частина 5 ст. 120 Земельного кодексу).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Служби виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Службі необхідно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельну ділянку, з питання оформлення відповідного права користування Ділянкою.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст. 52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).