Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.08.2023 р. № 2665/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ …………………………………… про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомляє, що здійснює роздрібну торгівлю одягом, взуттям та товарами домашнього вжитку через мережу магазини, а також мережу Інтернет (електронна комерція) з використанням послуг посередників.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової  консультації полягає у роз’ясненні питання щодо необхідності застосування  реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та моменту формування фіскального касового чеку, у разі продажу товарів, замовлених покупцями в Інтернет-магазині Підприємства, оплата за які здійснюється на умовах післяплати (накладений платіж), у відділеннях служби доставки. Як конкретний приклад служби доставки Підприємством наведено «………….».

Звертаємо увагу на те, що відповідно до умов загально-доступного договору про надання послуг з організації перевезень відправлень,
ТОВ «………..» не є учасником відносин купівлі-продажу та є експедитором, а не кур’єром.

Наголошуємо, що відповідно тогож договору експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги, як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

Оскільки, відповідно до наведених вище умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємство (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач послуг з організації перевезень, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Підприємством способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас, відстрочення та/ або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Оскільки, продаж товарів з відстроченням оплати («в кредит») передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках Підприємство в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому виду оплати, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка (вручення) товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Окремо зазначаємо, що відповідно до умов договорів, в яких служба доставки бере участь у відносинах купівлі-продажу, застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр або поштовий оператор від свого імені проводить розрахунок із покупцем та видає розрахунковий документ про це. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Враховуючи викладене та, як відповідь на питання повідомляємо, що застосування РРО продавцем не є обов’язковим у разі продажу ним товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів службою доставки, як виконавцем обов’язку щодо передачі права власності на товар покупцеві.

Водночас, якщо посередник, який здійснює переміщення товарів, не є учасником відносин купівлі-продажу не проводить розрахунки за нього та/або не приймає післяплату за відправленя в своєму відділені від свого імені, продавець зобов’язаний проводити розрахункові операції через РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів у порядку передбаченому Законом № 265 та обов’язковою їх видачею (направленням електронної копії, вкладанням у поштове відправлення), до або в момент отримання таких товарі покупцем.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.