Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2023 р. № 2530/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),розглянулазвернення …. щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що згідно з рішенням суду на його користь вирішено стягнути з винної особи матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи, судовий збір, збір на інформаційно-технічне обслуговування.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування доходу у вигляді матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відображення зазначеного доходу у декларації про майновий стан і доходи.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до ст. 1 якого судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас згідно зі ст. 133 глави 8 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

        До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на проведення експертизи.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і зборив порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальниймісячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається:

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крімсум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також вказані доходиє об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи зазначене, у разі якщо на підставі рішення суду платнику податків виплачується дохід у вигляді відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, то сума такого доходу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, тобто неоподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, якщо дохід у вигляді матеріальної шкоди, який виплачується на підставі рішення суду, не є відшкодуванням витрат, завданих платнику податків, а також дохід у вигляді відшкодування судових витрат включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військовогозбору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Підпунктом 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу передбачено, що платник податку, який отримує доходи, зокрема, від особи, яка не є податковим агентом,  зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Відповідно до п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Форму податкової декларації та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, із змінами.

        Згідно з п.п. 12 п. 2 розділу III Інструкції у графах 3–7 рядка 10.10 податкової декларації вказуютьсязначеннясумрічногооподатковуваного доходу, не зазначені у попередніх рядках податкової декларації (доходи, отримані платником податків у вигляді матеріальної шкоди та додаткового блага),  а також, зокрема, сумиподатку та збору, щопідлягаютьсплаті до бюджету самостійноплатникомподатку за результатами звітного (податкового) року.

Крім того слід зазначити, що відповідно до п. 179.10 ст. 179 Кодексу платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Водночас з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідне детальне вивчення матеріалів (документів) що стосується цієї справи, зокрема, рішення суду.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючим органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідноз п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.