Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2023 р. № 2565/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оформлення первинних документів та формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює закупівлю продовольчих товарів на підставі договорів поставок.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи може товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН бути єдиним первинним документом, який буде замінювати видаткову накладну та підтверджувати факт здійснення господарських операцій з придбання товарів?;

2) чи є видаткова накладна обов’язковим первинним документом для бухгалтерського обліку господарських операцій з придбання товарів?;

3) чи є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН документом, який підтверджує факт передачі товару від постачальника до покупця?;

4) чи є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН первинним документом, який є підставою для оприбуткування товарів покупцем, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей?;

5)  чи необхідно при наявності оформлених  товарно-транспортних накладних за формою № 1-ТТН за операціями з поставки товарів оформлювати також видаткову накладну?;

6) чи є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН підставою для формування податкового кредиту та чи можна вважати її документом, що формує правило «першої події» згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац одинадцятий статті 1 Закону № 996). Перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи визначено частиною другою статті 9 Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі   первинних   документів,   регістрів   бухгалтерського   обліку,    фінансової

звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,  підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативного-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-5

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питань правильності оформлення первинних документів та відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 6

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Такі суми податку відносяться до податкового кредиту на дату, визначену пунктом 198.2 статті 198 ПКУ, за умови наявності податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником за операцією з постачання таких товарів/послуг. У разі відсутності зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної покупець не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені/нараховані у вартості придбаних товарів/послуг.

Нормами ПКУ не передбачено можливість формування покупцем податкового кредиту на підставі товарно-транспортної накладної за формою № 1-ТТН.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).