Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2023 р. № 2571/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо нарахування податкових зобов’язань згідно зі статтею 199 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство з 02.05.2023 перейшло на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (далі – спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки), передбачену підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. До такого переходу Товариство було платником ПДВ.

До переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки  Товариством були придбані з ПДВ товари/послуги, необоротні активи, які були реалізовані Товариством у періоді застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки (тобто використані в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1-2) чи повинно (та в якому звітному періоді і в якому порядку) Товариство після відновлення реєстрації платником ПДВ здійснювати перерахунок податкових зобов’язань відповідно до статті 199 розділу V ПКУ та складати розрахунки коригування до таких податкових накладних виключно за періоди наявності у Товариства реєстрації платником ПДВ, без урахування періодів призупинення такої реєстрації?;

3) якщо такий перерахунок здійснюватися не повинен, то яку частку використання товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях необхідно використовувати за 2023 рік?

Зважаючи на те, що інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати усі обставини операцій, щодо яких у такому  зверненні порушено питання та при здійсненні яких нараховуються податкові зобов’язання, передбачені статтею 199 розділу V ПКУ, ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ. Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарських операціях платника податку.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки встановлені главою 1 розділу XIV та підрозділами 8 і 10  розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ на період використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, які використовують спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, в операціях, що не є об'єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов'язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. База оподаткування при нарахуванні таких податкових зобов'язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи викладене, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими платником податку з ПДВ до початку застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, які були реалізовані платником в період застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою            2 відсотки, платник податку після відновлення його реєстрації платником ПДВ не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення такої реєстрації, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Водночас надання відповіді на порушені у зверненні питання, що стосуються нарахування та перерахунку податкових зобов’язань, передбачених статтею 199 розділу V ПКУ, потребує більш чіткого опису ситуації та обставин здійснення господарських операцій, при здійсненні яких нараховуються такі податкові зобов’язання, інформація щодо яких у зверненні відсутня.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.