Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2023 р. № 2589/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України розглянула звернення акціонерного товариства (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації із сплати земельного податку, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство, посилаючись на чинне законодавство, просить надати роз’яснення щодо дати справляння земельного податку у разі переходу права власності на земельну ділянку (далі – Ділянка), а саме: з дати державної реєстрації права власності або з першого дня місяця, в якому набуто таке право.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого п. 286.2 ст. 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Водночас платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. (п. 286.3 ст. 286 Кодексу).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83) (далі – Декларація).

У звітній (річній або місячній), новій звітній або уточнюючій Деклараціях інформація щодо періоду володіння по кожній Ділянці зазначається у колонці 7 розділу І Декларації – частка днів у місяці, розрахованою за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (примітка 12 до Декларації), а у колонці 8 розділу І Декларації – кількість повних місяців володіння або користування (від 1 до 12).

З огляду на викладене, якщо протягом року суб’єкт господарювання набув право власності на Ділянку у порядку, встановленому чинним законодавством, то такий суб’єкт нараховує податкові зобов’язання із земельного податку з дати виникнення права власності та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням Ділянки Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в України згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово,       до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст.52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).