Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2023 р. № 2599/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з добровільного перерахування коштів та передання товарів і можливістю визнання таких операцій операціями з гуманітарною допомогою під час воєнного стану, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У запиті Товариства зазначено, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України таким Товариством розглядається можливість вивільнення (передання) коштів на потреби Збройних Сил України через благодійні організації, які звертаються за допомогою.

У зв’язку із викладеним вище Товариство як платник податку на прибуток підприємств просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:

1. Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів (вартість товарів), перерахованих (переданих) неприбутковим установам або організаціям, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави за умов, що розмір допомоги перевищує 4 відсотки від фінансового результату підприємства за попередній рік, та якщо у листі з проханням про надання гуманітарної допомоги вказується мета її отримання: для потреб оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією?

2. Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів (вартість товарів), перерахованих (переданих) благодійним фондам, які зареєстровані відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073) та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)?

 

Щодо запитань 1 та  2

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Як передбачено п. 5.3 ст. 5 Кодексу, інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо надання гуманітарної допомоги, то правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі –  Закон   № 1192).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.  Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону № 5073.

Донори (іноземні, вітчизняні) – це юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.

Отримувачами гуманітарної допомоги є такі юридичні особи, що зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, перелік яких визначено ст. 1 Закону № 1192. Серед переліку отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, зазначено благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом № 5073.

 Як встановлено частиною сьомою ст. 15 Закону № 1192, на період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України має право визнавати окремі категорії товарів, у тому числі підакцизні, не визначені у ст. 6 цього Закону, гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку.

До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року  № 423 зі змінами).

Зважаючи на вимоги п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу проведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу поширюються на операції з добровільного перерахування коштів, передачі товарів неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави. 

Але вимоги п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України  про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги, у тому числі тим, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Тому коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 Кодексу, не проводяться щодо сум наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України будь-яким неприбутковим організаціям (включаючи тих, що не утримуються за рахунок коштів з державного бюджету), що перебувають у Реєстрі на дату її надання та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, за умови, що зазначена допомога використана для забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.

Отже, враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то у випадку добровільного перерахування платником податку на прибуток підприємств коштів та передання товарів благодійним організаціям, включеним до Реєстру, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник згідно з п.п. 140.5.9  п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких благодійних внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому у разі надання платником податку на прибуток підприємств гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України отримувачам такої допомоги, що є благодійними організаціями та мають статус неприбуткової організації, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу різниця щодо сум такої гуманітарної допомоги, встановлена п.п. 140.5.9  п. 140.5 ст. 140 Кодексу, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток не виникає за умови, що зазначена допомога використана для потреб забезпечення оборони держави.  

Водночас зауважимо, що питання визнання гуманітарною допомогою добровільно перерахованих коштів та переданих товарів Товариством благодійним організаціям у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та наявності у таких організацій статусу отримувача гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192 не належать до компетенції ДПС.

Питання порядку проведення операцій з гуманітарною допомогою належать до компетенції Мінсоцполітики і регулюються законодавством України про гуманітарну допомогу. Тож, із зазначених питань Товариству доцільно звернутися до Мінсоцполітики.          

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу у період воєнного стану на території України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).