Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2023 р. № 2605/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання довідки, яка підтверджує статус нерезидента, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням, Підприємство планує укласти договори з резидентом Республіки Ірландії, за якими буде передбачено виплату нерезиденту доходу із джерелом походження з України. При цьому, Підприємство отримало інформацію від нерезидента, що довідка, яка підтверджує податковий статус нерезидента (сертифікат резидента Ірландії), на даний час формується лише в електронному вигляді.

В подальшому така довідка в електронному вигляді буде роздрукована нотаріусом Ірландії та посвідчено ним справжність підпису на оригінальному документі в електронній формі, легалізовано та перекладено на українську мову у порядку, встановленому законодавством України.

Товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з наступного питання:

Чи є підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України роздрукована та підписана нотаріусом Ірландії копія довідки в електронній формі, яка підтверджує податковий статус нерезидента, що легалізована та перекладена на українську мову?

Відповідно до  п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно з ст. 3 Кодексу, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавство України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

При цьому зазначимо, що положення порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, крім форми зазначеної довідки, не містить інших застережень, зокрема щодо способу видачі цієї довідки компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України.

Положення Конвенції між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна (далі – Конвенція), яка ратифікована Законом України  № 606-VIII від 15.07.2015 і є чинною в українсько-ірландських податкових відносинах з 17.08.2015, застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1) і поширюються на існуючі в Договірних Державах податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2). Критерії визначення резиденції осіб, до яких застосовуються положення Конвенції, визначено ст. 4 (Резидент).

Для цілей Конвенції компетентним органом у випадку Ірландії є Податкова служба або її повноважний представник (п.п. «і» п. 1 ст. 3 Конвенції).

Слід зазначити, що відповідними положеннями Конвенції згідно з основною метою цього міжнародного договору – уникнення подвійного оподаткування, визначаються загальні правила оподаткування щодо осіб - резидентів Договірних Держав та податків, на яких поширюється цей міжнародний договір, і не регулюються питання процедурного характеру, які можуть виникати в кожній з держав-учасниць Конвенції при її практичному застосуванні, зокрема, щодо осіб та податків, на яких поширюється Конвенція. Такі питання вирішуються кожною Договірною Державою в межах її національного (внутрішнього) законодавства залежно від випадку.

Отже,  зазначені вище положення ст. 103 Кодексу, крім вимоги щодо видання довідки компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни,  визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, не містить інших застережень, зокрема щодо способу  (паперова чи електронна форма) видачі цієї довідки іноземним компетентним органом.

Враховуючи зазначене, якщо у випадку, що розглядається, резидент Ірландії надає документ (довідку), що підтверджує його резиденцію, який відповідає вимогам порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, (тобто, якщо цей документ виданий компетентним органом Ірландії за формою та у спосіб, встановлений ірландським законодавством, легалізований належним чином та перекладений на українську мову у порядку, встановленому законодавством України), то такий документ може бути підставою для  застосування відповідних положень Конвенції.

Щодо порядку нотаріального засвідчення офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, зокрема в електронному вигляді, то це питання знаходиться поза межами ДПС.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу у період воєнного стану на території України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).