Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2017 р. № 257/ІПК/28-10-01-03-11

Щодо застосування методу трансфертного ціноутворення

Якщо за критеріями п. 39.2 ст. 39 Кодексу операція є контрольованою, платник податків повинен визначити обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» (пп. 39.1.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу).

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях (пп. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до пп. 39.1.4 п. 39.1.4 ст. 39 Кодексу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно з пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів, зокрема:

— порівняльної неконтрольованої ціни;

— ціни перепродажу;

— «витрати плюс»;

— чистого прибутку;

— розподілення прибутку.

Підпунктом 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу визначено критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Згідно з пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

— доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

— наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

— ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, коли контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.