Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.08.2023 р. № 2499/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Представництва  щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за операціями з постачання послуг  (виконання робіт) в межах виконання довгострокового договору та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Замовником та компанією (Підрядник) укладено договори про закупівлю робіт (далі – Договори).

Предметом таких Договорів є виконання закінчених робіт по об’єкту будівництва повністю. Умовами Договорів не передбачено поетапного здавання закінчених виконанням етапів робіт, етапи виконання робіт не відокремлені, не визначено порядок їх здавання Підрядником і приймання Замовником, не визначено терміни їх виконання.

Договорами передбачено застосування актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3).

З огляду на викладене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи є Договори між Замовником та компанією (Підрядник), про які йдеться у зверненні, довгостроковими для цілей оподаткування ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтею 187 ПКУ.

Так, пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 187.9 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об'єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей пункту 187.9 статті 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Виходячи з інформації, наданої у зверненні, якщо Договори, укладені між Замовником та Підрядником, передбачають виконання усього об’єму робіт протягом більше ніж одного року та не передбачають поетапного здавання результатів виконаних робіт, такі Договори для цілей оподаткування ПДВ визначаються довгостроковими за умови, якщо при оформленні (підписанні) проміжних актів виконаних робіт не відбувається здавання робіт, зазначених в акті.

З урахуванням положень пункту 187.9 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокового договору є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за таким договором.

В той же час слід зазначити, що висновки, наявні в індивідуальній податковій консультації, ґрунтуються виключно на інформації щодо суті здійснюваних платником операцій, наданій в описовій частині звернення.

При цьому кожен конкретний випадок податкових правовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів (зокрема, договорів), що дозволяють детально ідентифікувати господарську операцію, який може бути здійснений в межах проведення документальної перевірки платника.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).