Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомила, що планує придбати частку у статутному капіталі іноземної юридичної компанії, яка володіє часткою у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю – резидента України, та просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи вважається втратою фізичною особою, яка є кінцевим бенефіціарним власником (має непрямий вирішальний вплив через іноземну юридичну особу) товариства з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване за законодавством України, зв’язку з Україною (втратою податкового резидентства України), в розумінні Кодексу, у разі одночасної наявності таких обставин:
- фізична особа (КБВ) є громадянином України (не здійснювала відмову від громадянства України);
- фізична особа (КБВ) виїхала на постійне місце проживання в іноземну державу;
- фізична особа (КБВ) не реєструвала в України зняття постійного місця проживання;
- фізична особа (КБВ) перебуває в Україні менше ніж 183 дні на 1 (один) рік;
- фізична особа (КБВ) не є в Україні фізичною особою – підприємцем;
- фізична особа (КБВ) не має прямих корпоративних прав (прямого вирішального впливу) в компаніях резидентах України;
- фізична особа (КБВ) не володіє нерухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не володіє рухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не має сімейних зв’язків на території України?
2. Чи впливатиме та яким чином на податковий статус кінцевого бенефіціарного власника фізичної особи (резидента України), яка має непрямий вирішальний вплив через іноземну юридичну особу на товариство з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване за законодавством України, у разі одночасної наявності (настання) таких обставин:
- фізична особа (КБВ) є громадянином України (не здійснювала відмову від громадянства України);
- фізична особа (КБВ) виїхала на постійне місце проживання в іноземну державу;
- фізична особа (КБВ) не реєструвала в України зняття постійного місця проживання;
- фізична особа (КБВ) перебуває в Україні менше ніж 183 дні на 1 (один) рік;
- фізична особа (КБВ) не є в Україні фізичною особою – підприємцем;
- фізична особа (КБВ) не має прямих корпоративних прав (прямого вирішального впливу) в компаніях резидентах України;
- фізична особа (КБВ) не володіє нерухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не володіє рухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не має сімейних зв’язків на території України?
3. Які наслідки матиме для податкового статусу кінцевого бенефіціарного власника фізичної особи (резидента України), яка має непрямий вирішальний вплив через іноземну юридичну особу на товариство з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване за законодавством України, у разі одночасної наявності (настання) таких обставин:
- фізична особа (КБВ) є громадянином України (не здійснювала відмову від громадянства України);
- фізична особа (КБВ) виїхала на постійне місце проживання в іноземну державу;
- фізична особа (КБВ) не реєструвала в України зняття постійного місця проживання;
- фізична особа (КБВ) перебуває в Україні менше ніж 183 дні на 1 (один) рік;
- фізична особа (КБВ) не є в Україні фізичною особою – підприємцем;
- фізична особа (КБВ) не має прямих корпоративних прав (прямого вирішального впливу) в компаніях резидентах України;
- фізична особа (КБВ) не володіє нерухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не володіє рухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не має сімейних зв’язків на території України?
4. Чи вплине та яким чином на податковий статус товариства з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване за законодавством України, якщо його кінцевий бенефіціарний власник (фізична особа резидент України), який має непрямий вирішальний вплив через іноземну юридичну особу на таке товариство з обмеженою відповідальністю, у разі одночасної наявності (настання) таких обставин:
- фізична особа (КБВ) є громадянином України (не здійснювала відмову від громадянства України);
- фізична особа (КБВ) виїхала на постійне місце проживання в іноземну державу;
- фізична особа (КБВ) не реєструвала в України зняття постійного місця проживання;
- фізична особа (КБВ) перебуває в Україні менше ніж 183 дні на 1 (один) рік;
- фізична особа (КБВ) не є в Україні фізичною особою – підприємцем;
- фізична особа (КБВ) не має прямих корпоративних прав (прямого вирішального впливу) в компаніях резидентах України;
- фізична особа (КБВ) не володіє нерухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не володіє рухомим майном на території України;
- фізична особа (КБВ) не має сімейних зв’язків на території України?
Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України
(п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Разом з тим поняття «резидент» наведено у п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Отже, у разі якщо фізичною особою – громадянином України дотримані перелічені положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то з метою оподаткування така фізична особа може вважатися резидентами України.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід від продажу рухомого та нерухомого майна, дохід від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема фізичні особи – резиденти та фізичні особи – нерезиденти.
Згідно з п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
При цьому порядок оподаткування доходів нерезидентів регламентовано
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Порядок оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
Крім того, перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків встановлений п. 164.2
ст. 164 Кодексу.
Таким чином, резидентський статус фізичної особи, яка є громадянином України та у зв’язку з придбанням 100 відсоткової частки у статутному капіталі іноземної юридичної компанії стає кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії, може вплинути на порядок оподаткування доходів, отриманих такою фізичною особою як з території України так і з-за її меж.
Відповідно до п.п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток є резиденти, до яких відносяться суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п.п. 133.4 та 133.5 ст. 133 Кодексу.
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Отже, якщо товариство з обмеженою відповідальністю зареєстровано платником податку на прибуток підприємств, то зміна статусу кінцевого бенефіціарного власника такого товариства, не вплине на його податковий статус як платника податку на прибуток підприємств.
Зауважуємо, що згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |