Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2023 р. № 2513/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо можливості подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) з метою зміни напряму використання суми від’ємного значення, неузгодженої за результатами документальної перевірки та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні,  Підприємством у податковій декларації з ПДВ (далі – Декларації) за січень 2022 року було задекларовано до бюджетного відшкодування суму ПДВ на рахунок платника у банку.

Контролюючим органом у червні 2022 року проведено документальнупозапланову виїзну перевірку Підприємства щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та/або від’ємного значення ПДВ. Прийняті податкові повідомлення–рішенняПідприємство оскаржує у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію  з питання можливостіподання уточнюючого розрахунку за січень 2022 року з метою зміни напряму використання від’ємного значення, а саме: зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.1.2 Декларації), та відповідного збільшення в рахунок включення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядки 20.3 та 21 Декларації).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, напідставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу. 

Визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділуVКодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 розділуVКодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, якиймає право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділуVКодексу).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами) (далі – Порядок № 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289.

Згідно з підпунктами 3 та 4 пункту 5  Порядку № 21 сума від’ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання Декларації (рядок 19 - рядок 19.1), з рядка 20 Декларації:

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1 Декларації);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг(відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2 Декларації).

Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3 Декларації «Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

Пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статті 102 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу ІІ Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3статті 50 розділу ІІ Кодексу).

         Разом з цим, відповідно до абзацу 11 пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу у разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Виходячи із зазначеного та враховуючи те, що за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування, сума від’ємного значення не була узгоджена, тому право на подання відповідної заяви щодо зміни напряму бюджетного відшкодування виникне у платника лише у разі узгодження такої суми.

Також зазначаємо, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу.