Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2023 р. № 2514/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо можливості складання Договору між Підприємством та фізичною особою–підприємсцем, та керуючись статтею 52 розділуІІ Податкового кодексу України (далі–Кодекс) повідомляє.

  Як зазначено у зверненні, Підприємство є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) на загальній системі оподаткування та має намір укласти договір щодо виконання робіт фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), який перебуває на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. чи має право Підприємство укласти відповідний договір?;

2. чи виникнуть у Підприємства додаткові податкові обов’язки?;

3. чи є Підприємство податковим агентом по відношенню до вищевказаного ФОП?

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові відносини між суб’єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України, Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

  Кодексом також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 розділуІІ Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 розділуІ Кодексу).

ДПС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У своїй діяльності ДПС керується Конституцією України, законами України та іншими актами законодавства і виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Таким чином, договірні відносини між суб’єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIVКодексу.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 розділу XIV Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності–особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 розділу XIV Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

До третьої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 статті 291 розділу XIV Кодексу визначено види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи першої – третьої групне можуть бути платниками єдиного податку.

Згідно із підпунктом 1 пункту 292.1 статті 292 розділу XIV Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 розділу XIV Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отриманівід продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Водночас пунктом 9 підрозділу 8 розділуXX Кодексу встановлено, щотимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Підпунктом 1 підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу визначено види діяльності, які не дозволяють бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єктам господарювання, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу, визначеного відповідно до статті 292 розділу XIV Кодексу (підпункт 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу).

Водночас згідно з пунктом 177.8 статті 177 розділу IV Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі–підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

При цьому особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування(далі – єдиний внесок) зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Кодексу).

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Щодо питання 1 та 2

Договірні відносини між суб’єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС.

Щодо питання 3

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою здійснюється виплата доходу фізичній особі – підприємцю, яка для уникнення подвійного оподаткування надає копію документа, підтверджуючого її державну реєстрацію як фізична особа–підприємець (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності), та у разі необхідності копію витягу з реєстру платників єдиного податку, то такий дохід відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Слід зазначити, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу IІ Кодексу.