Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2023 р. № 2516/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо деяких питань пов’язаних з помилковим перерахуванням коштів покупцем товарів/послуг на рахунок продавця у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків – постачальник повідомив, щопокупцем при здійсненні часткової оплатиза отриманітранспортні послуги, коштипомилково були перерахованіне напоточний банківський рахунок, а на йогорахунок у СЕА ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Який порядок повернення коштів помилково зарахованих на рахунок у СЕА ПДВ?

2. Чи буде отримання даних коштів першою подією для нарахування податкових зобов’язань?

3. Чи вважається дана операція оплатою за отримані покупцем послуги та яким чином це документально оформити?

4. Які податкові обов’язки виникають у покупця та постачальника при здійсненні такої операції?

5. Яким чином можна використати дані кошти?

6. Як має відображатися ця операція в податкових деклараціях з ПДВ таподатку на прибуток підприємств?

Щодо питань 1, 5

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569).

Рахунок у СЕА ПДВ – це рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).

Пунктом 200¹.4 статті 200¹ Кодексу передбачено, що на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу;

б) з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4¹ статті 43 Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01.07.2015, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Згідно з пунктом 200¹.7 статті 200¹ Кодексу кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 200¹.5 статті 200¹ Кодексу з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку (пункт 200¹.6 статті 200¹ Кодексу).

При цьому, Кодексом не передбачено можливості перерахування коштів з рахунка в СЕА ПДВ одного платника податку на рахунок у банку або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника податку.

Щодо впливу на показники в СЕА ПДВ

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ _Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, та стає доступною платникам податку у приватній частині Електронного кабінету в підрозділі «Реєстр операцій» розділу «СЕА ПДВ».

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑ _ПопРах – загальна сума поповнення з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в СЕА ПДВ.

Отже, кошти зараховані на рахунок в СЕА ПДВ постачальника з рахунку у банку покупця не змінюють значення показника ∑ _ПопРах, відповідно реєстраційна сума (∑ _Накл) не збільшується.

Щодо питань 2, 3, 4

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Отже, дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, у загальному випадку, визначається на дату першої із подій визначених пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, відповідно якщо часткова оплата здійснюється згідно договору за послуги, які вже були надані раніше, то оплата за такі послуги є другою подією, яка не впливає на виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Договірні відносини між суб’єктами господарювання, у тому числі розрахунки між суб’єктами господарювання за надані послуги, не належать до сфери контролю ДПС.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту.

Щодо питання 6

Стосовно заповнення податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) платником податку – постачальником, у разі прийняття рішення про перерахування наявної на рахунку в СЕА ПДВ суми коштів на його рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку № 21, одним із додатків до декларації є додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)».

У разі прийняття платником податку рішення про повернення коштів з рахунка в СЕА ПДВ на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, в додатку 4 (Д4) до декларації зазначаються:

відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (заповнюється таблиця 2 додатка 4 (Д4));

сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, яку платник просить перерахувати на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням найменування банку / небанківського надавача платіжних послуг та номера рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг (заповнюється таблиця 3 додатка 4 (Д4)).

При цьому пунктом 200¹.6 статті 200¹ Кодексу передбачено, що на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в СЕА ПДВ з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника (∑ _ПопРах).

Перерахування коштів на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення рахунка в СЕА ПДВ (∑ _ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (∑ _Накл).

Стосовно податку на прибуток підприємств

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операції з повернення грошових коштів з рахунку в СЕА ПДВ виконавця на його розрахунковий рахунок.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Також зазначаємо, що на підставі пункту 52⁸ (до 30.06.2023 (включно)) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (до 01.08.2023) зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).