Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2023 р. № 2776/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України зарезультатами розгляду звернення щодо формування податкового кредиту на підставі митної декларації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що дата оформлення митної декларації та дата обрахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) суми податку, сплаченого платником при ввезенні товару на митну територію України, не співпадають та припадають на різні звітні (податкові) періоди.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо звітного (податкового) періоду в якому він має право відобразити податковий кредит з ПДВ на підставі митної декларації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «в» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 і 201 Кодексу.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (пункт 206.1 статті 206 Кодексу).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.

Пунктом 187.8 статті 187 Кодексу передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу2 розділуХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ _Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑ _Митн – загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ∑ _Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015 року (пункт 9 Порядку № 569).

Враховуючи вищезазначене, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації, незалежно від того, якою датою в СЕА ПДВ відображено показники на підставі такої митної декларації.

Також зазначаємо, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу до 01.08.2023 зупинявсяперебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).