Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Банку щодо довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, з метою застосування українсько-американського договору про уникнення подвійного оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Банк виплачує дохід із джерелом з України податковому резиденту Сполучених Штатів Америки, який є бенефіціарним власником доходу. Для цілей застосування Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі – Конвенція) у порядку, встановленому ст. 103 Кодексу, та підтвердження права резидента США на пільги, передбачені Конвенцією, податковий резидент США надає сертифікат (довідку) резиденції за формою 6166, виданий Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США.
З огляду на відповідні розʼяснення щодо застосування зазначеної довідки, які надавались податковими органами у минулі роки, Банк просить розʼяснити, чи може бути підставою для застосування пільг, передбачених Конвенцією, наявність оригіналу сертифікату (довідки) резиденції США за формою 6166 (на спеціальному папері з водяними знаками), виданої сервісним центром США, без консульської легалізації та без апостилю.
Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.
Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Згідно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Положення Конвенції, яка є чинною в українсько-американських податкових відносинах з 05.06.2000, застосовується до „осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції” (п. 1 ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 3 Конвенції термін „компетентний орган” означає стосовно США „Міністерство фінансів або його повноважного представника”.
За попередніми повідомленнями Служби внутрішніх доходів (IRS), яка є уповноваженим компетентним органом з боку США, сертифікат (довідка) резиденції за формою № 6166, яка видається Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом IRS, є єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на пільги, передбачені міжнародними двосторонніми договорами про уникнення подвійного оподаткування. Така довідка видається заявникам у паперовому вигляді (із застосуванням засобів підвищеного захисту), але наразі повідомляється про наміри американської сторони запровадити електронну форму 6166.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Закону України „Про міжнародне приватне право” документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно з положеннями Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, вчиненої в Гаазі 05 жовтня 1961 року, яка набрала чинності для України 22.12.2003 (далі – Гаазька Конвенція) єдиною формальною процедурою, яка може вимагатись для засвідчення офіційних документів, які використовуються на території держав-учасниць цієї Конвенції, має бути проставлення компетентним органом держави, в якій був складений документ, апостилю. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
За інформацію, розміщеною на офіційних сайтах Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net), Міністерства закордонних справ України (www.mfa.gov.ua) та Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua), Україна та США є країнами - учасницями Гаазької Конвенції.
Наразі між уповноваженими компетентними органами України та США узгоджується питання щодо порядку (способу) видачі та легалізації (апостилізації) в США документів, які підтверджують податкову резиденцію США.
Враховуючи зазначене, згідно з порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, резидент України, який виплачує особі, яка у розумінні Конвенції є резидентом США, доходи із джерелом їх походження з України, має право на самостійне застосування зменшеної ставки податку чи звільнення від оподаткування, передбачених Конвенцією на час виплати цих доходів, якщо їх отримувачем - нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), видану компетентним (уповноваженим) органом США за формою та у спосіб, встановленими законодавством цієї країни. Водночас така довідка має відповідати зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу вимогам щодо легалізації, проведеної належним чином, та перекладу на українську мову, що здійснюється у порядку, встановленому законодавством України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |