Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2023 р. № 2439/ІПК/20-40-04-03-10

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації ТОВ «» (далі – Товариство) щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником спрощеної системи оподаткування 3 групи. Платником укладено договір про перевезення вантажу з замовником та перевізником.

         З огляду на викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Що є доходом юридичної особи платника єдиного податку 3 група, якщо валютні кошти за надані товари (роботи, послуги) надійшли не в повному обсязі - утрималися відсотки (комісійні) міжнародної системи грошових переказів, але в договорі з нерезидентом комісійні сплачуються за його рахунок?
2. Що робити з заборгованістю, яка виникла в зв’язку з неповною оплатою, якщо термін її погашення сплив?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Щодо питання 1-2

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 44.2 статті 44 ПКУ).

Згідно з пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  від 14.12.1999 за № 860/4153 (далі – НП(С)БО № 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх умов, зокрема, сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена та є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигоди підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені (пункт 8 НП(С)БО № 15).

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх умов, зокрема, можливості достовірної оцінки доходу та можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу (пункт 10 НП(С)БО № 15).

Доходом платника єдиного податку (юридичної особи) є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі( пункти 292.1,292.3 статті 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ (пункт 292.13 статті 292 ПКУ).

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).( пункт 291.6 статті 291 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку, зокрема, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (абзац перший пункту 292.6 статті 292 ПКУ).

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пункт 292.4 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу. (пункт 292.5 статті 292 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо з виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) утримуються відсотки (комісійні) на користь міжнародної системи грошових переказів, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є сума виручки, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження без врахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валютних коштів та оподатковується за відповідною відсотковою ставкою єдиного податку.

Щодо обліку дебіторської заборгованості, у тому числі заборгованості нерезидента, по який сплив термін погашення.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, порядок відображення у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості, у тому числі заборгованості нерезидента, по який сплив термін погашення, належить до компетенції Міністерства фінансів України. Тому, з зазначеного питання доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

При цьому, статтею 36 ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій.

Водночас зазначаємо, необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення усіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення усіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПКУ, підпункту 69.9 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).