Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.08.2023 р. № 2485/ІПК/99-00-21-03-02-06

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариством було отримано та оплачено послуги з перевезення товару. За операціями з надання таких послуг постачальником було складено на Товариство та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідні податкові накладні. Надалі постачальником було отримано рішення ДПС про включення його до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи впливає факт включення постачальника до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на формування податкового кредиту покупцем, якщо податкові накладні за операціями з постачання товарів/послуг складені та зареєстровані в ЄРПН до включення постачальника до такого переліку?;

2-3) чи має право Товариство (та у якому порядку) включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних, складених за операціями з постачання Товариству товарів/послуг, якщо в подальшому такий постачальник був включений до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та на даний час не виключений з такого переліку?;

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості  здійснення операцій визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 зі змінами (далі – Порядок № 1165).

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку такою комісією приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-3

ПКУ не передбачено залежність формування покупцем податкового кредиту за операцією з постачання йому товарів/послуг на підставі зареєстрованої  в  ЄРПН

постачальником податкової накладної від того, які події відбуваються з таким постачальником надалі (після здійснення такої операції та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної за такою операцією).

Також нормами ПКУ не визначено заборону щодо формування податкового кредиту на підставі того, що стосовно платника податку, який здійснив операцію з постачання товарів/послуг, контролюючим органом надалі прийнято рішення про відповідність такого платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку – постачальника критеріям ризиковості платника податку не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за операцією, здійсненою до прийняття контролюючим органом такого рішення.

Водночас ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування податкового кредиту на підставі окремих податкових накладних (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи). Кожен конкретний випадок стосовно правомірності формування податкового кредиту за операціями, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням усіх умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також усіх первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).