Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.08.2023 р. № 2318/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення показників у податковій звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у червні 2022 року згідно з рішенням комісії контролюючого органу було внесено записи про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування на зменшення податкових зобов’язань, які були складені Товариством у серпні 2021 року та реєстрація в ЄРПН яких була зупинена.

Товариством після реєстрації в ЄРПН зазначених розрахунків коригування у січні 2023 року було подано уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобов’язань до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за червень 2022 року. В системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у Товариства виник показник ∑_{Перевищ}.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) в якому звітному (податковому) періоді необхідно відобразити коригування податкових зобов’язань на підставі вищезазначених розрахунків коригування?;

2) на якій підставі суму податку, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума), було зменшено на значення показника ∑_{Перевищ} за серпень 2021 року?;

3) у разі, якщо на підставі вищезазначених розрахунків коригування в описаній у зверненні ситуації необхідно зменшити податкові зобов’язання за звітний (податковий) період - серпень 2021 року, – щодо порядку подання уточнюючих розрахунків до відповідної декларації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

Граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, які були складені у періоді, зазначеному у зверненні, встановлено пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація податкової  накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування   в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН» (далі – Порядок № 1165). Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН» (далі – Порядок № 520).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 та пункту 3 Порядку № 520 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246).

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ ПКУ.

Реєстраційна сума платника податку обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ. Однією із складових такої формули є ∑_{Перевищ} - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, зокрема, її складової ∑ _{Перевищ},  здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ. Показник ∑_{Перевищ} розраховується після прийняття звітності від платника податку та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (зі змінами і доповненнями) платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016  за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Порядок заповнення та подання уточнюючого розрахунку до декларації визначено розділом VI Порядку № 21.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку № 21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці п'ятому пункту 50.1 статті 50 ПКУ.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку № 21).

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі ‒ Закон № 3219), встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим пунктом.

Крім того, пунктом 102.9 статті 102 ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

З урахуванням норм пункту 192.1 статті 192 ПКУ постачальник за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН:

у податковій звітності за звітний (податковий) період, у якому його складено, - у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;

у податковій звітності за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, - у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

ПКУ не передбачено права платника податку зменшити податкові зобов’язання на підставі зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування у інших, ніж вищезазначені, податкових періодах.

З метою визначення звітного (податкового) періоду, у податковій звітності за  який платник податку може зменшити податкові зобов’язання на підставі зареєстрованого в ЄРПН відповідного розрахунку коригування, такий платник податку самостійно, зокрема, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, визначає дату реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Щодо питання 2

В межах функціонування СЕА ПДВ показники усіх складених платником / на платника податкових накладних та розрахунків коригування автоматично враховуються у відповідних обсягах та у відповідному звітному періоді при обчисленні реєстраційної суми. Відображення платником податку показників у декларації за звітний (податковий) період, відмінний від того, у якому вони підлягають відображенню згідно з нормами ПКУ, може вплинути на значення показника ∑_{Перевищ} та відповідно реєстраційної суми.

 

Щодо питання 3

У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑_{Перевищ} платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ.

Водночас слід зазначити, що відповідно до норм пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до припинення або скасування воєнного стану платник податку не може  подати уточнюючі розрахунки до декларацій за звітні періоди до лютого 2022 року на зменшення податкових зобов’язань. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані платником після закінчення або скасування воєнного стану в Україні з урахуванням зупинення перебігу строків, передбаченого пунктом 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства (пункт 36 ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).