Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2023 р. № 2780/ІПК/26-15-24-01-13-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52    глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  розглянуло звернення щодо  практичного застосування норм законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків - юридична особа (далі - Товариство) повідомляє, що страхує своїх працівників на підставі договору добровільного медичного страхування. Договором передбачено можливість повернення невикористаного страхового платежу, оплату страхової виплати застрахованій особі (її законним представникам), самостійної оплати медичної допомоги (у випадках передбачених договором), після надання застрахованою особою всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку, строк дії договору один рік.

У зв’язку з цим, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію чи потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі компенсації страхової виплати страховиком застрахованій особі.

Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96) передбачено, що медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону № 85/96).

Страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) (ст. 3 Закону № 85/96).

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

При цьому страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону № 85/96).

Відповідно до пп. 14.1.52 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування - це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок, зокрема, за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16
п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.167.2– п.167.5 ст. 167 Кодексу) (п. 167.1
ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – працівника сума страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування, сплачених за нього роботодавцем – резидентом за свій рахунок, яка не перевищує 30 відсотків заробітної плати, нарахованої протягом звітного податкового місяця, в якому сплачено страховий платіж. Повернення страхових платежів здійснюється  виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Оскільки договори страхування працівників, які укладені вами як страхувальником зі страховою компанією (страховиком), містять умови виплати страхової суми не тільки закладам охорони здоров’я, а й фізичним особам (працівникам), а також містять положення щодо виплати доходу у вигляді компенсації, то такі договори у розумінні Кодексу не відповідають вимогам договору добровільного медичного страхування, поняття якого наведено у п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу тому оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу  II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.