Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ, орендар) щодо віднесення до складу витрат плати за страхування орендованих транспортних засобів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах.
ТОВ є транспортним підприємством. В процесі ведення господарської діяльності власних транспортних засобів не вистачає, тому ТОВ бере транспортні засоби (вантажні автомобілі та причепи) в оперативну оренду (строком на один рік).
Орендодавець пропонує ТОВ страхувати взяті в оренду транспортні засоби самостійно.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо питань 1, 2
Згідно з п. 1.6 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів – юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по сплаті на страхування орендованих транспортних засобів.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку витрат на страхування транспортних засобів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Водночас, відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Тож питання оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання та укладення відповідних договорів регулюються нормами Господарського кодексу України, цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів та не належать до компетенції ДПС.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |